Кримінальна історія Станиславова поки що слабо вивчена та чекає свого дослідника. Втім є кілька злочинів, які свого часу наробили галасу. Наприклад, вбивство директора цивільного шпиталю доктора Лахмунда.
Листопад 1933-го. На околиці Станиславова розміщується головна лікарня міста — цивільний або громадський шпиталь (нині — лікарня на Мазепи). Вже сім років його очолює 37-річний хірург Адам Лахмунд. Той самий термін у шпиталі працює скромний монтер Йосип Нич. З якихось причин його звільняють з роботи. Разом із наступником Нич спускається у підсобку до підвалу, аби передати інструменти. За ними ув’язався директор, який зазвичай контролював усе, що відбувалось у лікарні. Обравши момент, коли він залишиться з Лахмундом наодинці, Нич дістає револьвер та двічі стріляє у шефа. Потім намагається втекти, але персонал шпиталю перекриває вихід. Тоді монтер підносить револьвер до скроні та натискає на гачок.
Тим часом Лахманду надають допомогу найкращі лікарі міста. Стан потерпілого важкий — у нього прострілене праве плече. Близько 13.30 директор помирає від внутрішньої кровотечі.
То все була офіційна версія вбиства. А справжню причину вказав у своїх мемуарах співкамерник Йосипа Нича по в’язниці. Той розповів йому, що мав коханку, яка часто приходила до шпиталю. Одного разу її побачив директор — знаний ловелас. І згодом бідолашний монтер залишився за бортом, тому схопився за револьвер.
А от як він міг це розповідати після того, як вистрілив собі в голову?! Дивно, але Нич вижив. Більше того, та ж коханка ще довго носила йому до в’язниці усілякі делікатеси. Бо кохання — то страшна річ!
Адам Лахмунд — директор цивільного шпиталю. Фото 1933 року
