За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.
Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назавжди лишився для них рідним, пише “Репортер“.
Ілля Сем’янчук
(1895-1955)
Український кооператор, економіст, громадський діяч.
Народився 25 березня 1895 року в передмісті Станиславова – в селі Опришівці. Закінчив Станиславівську українську гімназію.
Як старшина австро-угорської армії брав участь у Першій світовій війні.
Після занепаду Австро-Угорщини вступив сотником до Української галицької армії та пройшов весь її тернистий шлях. Перехворів тифом, був у таборі полонених у Тухолі (Польща), звідки вийшов у 1920 році.
У 1921-1922 роках виконував роботу кооперативного організаційного референта. Відновлював і засновував нові українські кооперативи на Станиславівщині. Водночас вивчав право в Українському університеті у Львові.
У лютому 1923 року Ілля Сем’янчук їде до Чехословаччини, навчається там у Вищій торговельній школі. Потім – до 1931 року – працював у американській торговій компанії у Празі.
У 1932 його запросили до Станиславова, Сем’янчук переїхав і очолив Окружний союз кооперативів, який на той час послабив свою діяльність. Крім того, він став членом ради ревізійного союзу українських кооперативів і членом Наглядової ради Центросоюзу.
Уродженці Станиславова. Колумба Габріель – церковна діячка, монахиня
Жив Ілля Сем’янчук на віллі біля міського парку – нині Шевченка, 102.
В липні 1941 року владу в місті захопили угорці. Інженер Ілля Сем’янчук, за пропозицією ОУН, був обраний головою Станіславської обласної управи. У серпні, після приходу німецької адміністрації, став керівником Українського кооперативного банку в місті, а пізніше – керівником Центросоюзу у Львові.
Також Ілля Сем’янчук був ініціатором спорудження у 1943 році пам’ятника на могилі композитора Дениса Січинського у теперішньому Меморіальному сквері.
У березні 1944 року на нараді Проводу ОУН він увійшов до складу ініціативного комітету для створення широкої політичної організації, якій би підпорядковувалась УПА. Але того ж року емігрував спершу до Німеччини, а відтак до США.
У 1951 році за його участі в Чикаго була створена Федеральна кредитна спілка «Самопоміч», яка обслуговувала українців. Іллю Сем’янчука обрали її президентом.
В його планах було закупити приміщення для пластової молоді та для музею, але завадила смерть – 28 квітня 1955 року Ілля Сем’янчук помер.
На його честь названа одна з вулиць Івано-Франківська.
Автор: Роман Діда
Матеріал підготовлений з різних історичних джерел
Comments are closed.