Одного разу до моїх рук потрапили міліційні звіти по місту Станіславу за першу половину 1941 року. Серед дрібних крадіжок і п’яних бійок осторонь стояло жорстоке групове вбивство, що сталося 5 лютого.
У будинку №10 на вулиці Далекій (невеличке відгалуження від Богдана Хмельницького) сусіди та міліціонери знайшли побиту родину Хмель. Чоловік, його дружина й донька вже були мертвими, а пораненого одинадцятирічного сина у важкому стані доставили в лікарню. Сусіди показали, що з помешкання вкрали різний одяг, взуття, нечисленні коштовності. Розслідування доручили начальнику карного розшуку лейтенанту Чубенко. Вже наступного дня справу було розкрито. Вбивцею виявився Петро Орєшкін, 1918 р. н., уродженець Московської області, кандидат у члени компартії. Він був старшим сержантом місцевого 29-го танкового полку, з якого дезертирував ще 4 січня. При затриманні в нього вилучили револьвер системи «Наган», 60 набоїв і вкрадені речі.
На допитах Орєшкін зізнався в убивстві та заявив, що одяг і гроші він збирав для нелегального переходу до Угорщини. Отакий то був дисидент…
 |
Comments are closed.