«Репортер» вже писав про пожежі в Івано-Франківську в статті Івана Боднарева «Станиславівські пожежі» від 2011 року. Ще один цікавий факт про давні пожежі в Івано-Франківську зустрівся у тижневику Rozmaitości №33 від 15 серпня 1834 року на 263 сторінці.
Переклад із польської:
«Артисти польського театру зі Львова, повертаючись із Чернівців, де давали кільканадцять вистав, заїхали також і до Станіславова, де також дали декілька вистав, починаючи з 3 липня. У цей час, з 29 липня, запрацювала місті друкарня Павла Піллера, що переїхав до Станіславова із Самбора, бачачи у цьому місті більше можливостей для заробітку.
Недалеко від міста горіли ялинкові та соснові ліси, особливо в гористих околицях біля Карпат, а на рівнинах, де вже давно висохлі багна та трясовини стали торфовищами, також запалало, або само по собі, або волею випадку, та так, що всі долини від цих пожеж були вкриті попелом.
Лише дощі, як передвісники осені, повернули все на свої місця і знову постали багна та трясовини. Дим від пожеж, що піднявся з цих просторів, дійшов і до нашого міста і цілком нас накрив. Надзвичайно цікавим було сонце (30 липня) – його диск виблискував золотом і лише корона рум’яніла кровавим промінням. Накінець, коли вже сонце стало ополудні, тривожний його вигляд зник і воно звикле ясно засяяло, лиш тільки в повітрі залишилася легка імла. Вчора (29 липня) спостерігали за сонцем, що заходило в кривавому сяйві».
До теми. Станиславів у Першій світовій. Пожежі в місті.
Напевно, того року була велика посуха, якщо горіли як ліси, так і висохлі болота.
Як писав «Репортер», перша половина ХІХ століття видалась «врожайною» на пожежі. Найбільша сталася у 1826 році, коли згоріли, як писав історик Венедикт Площанський, «жидівська школа, лазня, військова стражниця та 16 житлових будинків». Саме після неї військові звели капітальну муровану гауптвахту, яка й нині стоїть по вулиці Галицькій, 7.
Наступного року горіло Галицьке передмістя, «з обох боків від брами». Лиш тільки погорільці встигли відбудуватися, нова пожежа, яка спалахнула 28 квітня 1835 року, знову спустошила бідолашну околицю.
Текст в оригіналі:
