Бувають археологи білі, тобто – офіційні. Це професори, доценти та студенти, які шукають, риють, викопують раритети, аби просувати науку та нарощувати свій авторитет в академічних колах. Бувають археологи чорні. Переважно це колишні студенти, які не стали доцентами і професорами. Вони риють, аби вигідно загнати те, що викопали. А в Івано-Франківську були сині археологи. Ці взагалі працювали за ідею.
У 1970‑х роках спалахнула справжня паперова війна між міліцією та управлінням торгівлі. Об’єктом суперечки була ділянка по тодішній вулиці Будьонного (тепер Дністровська). Міліціянти хотіли розмістити там автостоянку, а працівники торгівлі – сучасний універмаг. Аби довести, що територія валів має історичну вартість, правоохоронці вирішили провести археологічні розкопки. В якості робочої сили вони використали постійних клієнтів витверезника з вулиці Млинарської. Результати невтомної праці тих червононосих (зараз кажуть – синіх) археологів просто вражають. Вони відкопали підземний хід і знайшли старовинний герб Станиславова, висічений на камені.
На жаль, міська влада підтримала управління торгівлі і врешті-решт на тій ділянці постав універмаг. Тепер там універсам «Оазис» і торговий центр «Фокстрот».
 |
Comments are closed.