Після Лютневої революції в імперії та армії запанував хаос. Немов гриби після дощу, виникали комітети депутатів, в яких солдати вчили генералів воювати. Комітет 11 армії, підрозділи якої розташовувались поблизу Станиславова, очолив прапорщик Микола Криленко.
Це був революціонер зі стажем і партійним псевдо «Абрам». Своїми демагогічними речами нахабний прапорщик завоював популярність солдат, які делегували його на з’їзд у Петроград. Там Криленка помітили більшовицькі вожді і 12 листопада 1917 року його призначили верховним головнокомандувачем.
Цікаво, що у 1915 році майбутнього Главковерха арештували за ухилення від служби, а потім примусово направили на фронт. Пацифістські нахили цього товариша були настільки сильними, що його перший наказ закликав солдат припинити спротив і розпочати переговори з німцями…
Після війни Криленко обіймав посади головного прокурора РСФСР та народного комісара юстиції. Захоплювався шахами та альпінізмом. Це його і згубило. У 1938 році на партійному пленумі пролунали слова, що товариш Криленко займається альпінізмом у той час, коли інші працюють. Його зняли з посади та розстріляли як «підривника державної промисловості».
Comments are closed.