Станиславів у Першій світовій. Есерівський бойовик Савінков

Одним із віянь Лютневої революції було введення інституту військових комісарів. Тобто, в полки, дивізії, корпуси приїз­дили столичні чиновники, які мали слідкувати за діяльністю командирів і своєчасно доповідати «на гору». Навесні 1917 року комісаром у 8 армії став Борис Савінков. Частини армії дислокувались на Прикарпатті і командував нею вже знайомий нам Корнілов. Коли він почув, хто їде до нього комісаром, то спочатку не повірив.

Справа в тому, що в молодості Савінков керував Бойовою організацією партії есерів. На його рахунку вбивства міністра МВС Плеве, московського генерал-губернатора, рідного дяді царя – великого князя Сергія Олександровича та сумнозвісного попа Гапона. Свого часу Савінков був засуджений до смертної кари, але втік.

Як не дивно, генерал і комісар чудово спрацювалися. Настільки, що Савінков клопотав про призначення Корнілова на посаду командувача фронтом.

Потім комісар рішуче боровся з більшовиками, був заарештований і розстріляний у 1924 році.