Сейф

Кінець червня 1941 року для СРСР був невдалим. Червона армія швидко відступала на схід. Уже 2 липня до Станіслава увійшли угорські війська, що були союзниками німців. Мадяри почали експропріацію державного майна, яка інколи нічим не відрізнялась від звичайного грабунку населення.

Особливу увагу окупантів привернули важкі металеві сейфи у підвалах колишнього радянського державного банку (тепер будинок держказначейства на Мазепи, 14). Туди стікалася уся готівка із крамниць і кооперативів області. Зрозуміло, що кошти обертались немаленькі. Мадяри виставили довкола банку посилену охорону та намагалися зламати сейфи. Старе австрійське залізо не піддавалося.

І тут хтось «стуконув» у гестапо, що союзники наклали лапу на радянський спадок. На місце одразу виїхали кілька німецьких офіцерів. Спочатку угорці їх не пускали, і тим довелося кілька разів стріляти в повітря. Розпочинати цілу війну нікому не хотілося, тому вони якось там домовилися про розподіл коштів.

Союзники залучили фахівців, ацетиленові пальники та відкрили сейфи. А вони виявилися порожніми. Як совіти не поспішали, а гроші вивезли. Розчаруванню не було меж. Ледь не перестріляли одне одного — заради чого?

Мазепи, 14. Каса ощадності, радянський державний банк, нині — Ощадбанк