Робоче «щастя»

Коли до Станиславова прийшли так звані «перші совіти», вони розгорнули бурхливу діяльність. Своїми головними досягненнями нова влада вважала безкоштовні освіту та медицину (тоді вони справді були безкоштовними) й восьмигодинний робочий день. Якщо перші два нововведення мешканці міста схвалювали, то від останнього були явно не в захваті. Чому?

Справа у тому, що «за Польщі» на більшості підприємств був встановлений 46-годинний тиждень. Тобто по вісім годин у будні, а в суботу — до обіду. Натомість, у СРСР тоді був лише один вихідний, субота вважалася звичайним, восьмигодинним робочим днем. Таким чином щосуботи після обіду, прикарпатські пролетарії замість того, щоб іти додому, на базар чи на пиво, поверталися до роботи, пошепки згадуючи Леніна, Сталіна, їхню революцію та найкращу у світі партію.