У часи Першої світової війни Станиславів кілька разів займали російські війська. Разом із військовими до міста приїхала цивільна адміністрація і, звичайно ж, поліція. Серед поліціянтів траплялися цікаві особистості.
Так, 15 березня 1915 року станиславівський поліцмейстер зафіксував, що околоточний на прізвище Карпенко в нетверезому стані увірвався до помешкання жителя Княгинин-гірки єврея Леона Зільбера та вимагав від нього тисячу рублів. Під час службового розслідування з’ясувалося, що через згаданого Зільбера Карпенко отримував хабарі від «кришуємого» місцевого населення. Ціни були — від п’яти рублів до 50 копійок.
Невдовзі австрійці вибили росіян із міста, але в серпні 1916 року ті знов відвоювали Станиславів. Повернувся й околоточний Карпенко. Взимку того ж року він вкотре потрапляє до поліційної хроніки. Виявляється, наш «герой» зайшов до синагоги та оголосив усіх там присутніх заарештованими. Йому заплатили, він вибачився «за завдані незручності» й чемно пішов.
Так виглядали російські «городові» на початку ХХ століття
