У листопаді 1934 року в Станиславові сталося вбивство, яке жваво висвітлювалось у пресі. Один із журналістів влучно зауважив, що трагедії могло б і не статися, якби не тривалі дощі. До чого тут опади? А ось до чого.
За Польщі у Станиславові жив собі фотограф Давид Зільбер. У 23 роки він одружився з 18-річною Цилею. Шлюб виявився невдалим – молодята почали сваритися ледь не з перших місяців подружнього життя. Невідомо, що стало причиною конфліктів, навіть родичі цього не знали. Врешті-решт, Циля знайшла собі коханця – молодого симпатичного ремісника Арона Зіммермана. Фотограф знав про зраду, але терпів. Аби заробити на хліб, він цілими днями простоював на перехрестях або у парку, пропонуючи перехожим миттєве фото. Додому приходив пізно і на з’ясування стосунків з невірною дружиною не мав ані сил, ані натхнення.
А потім зарядили дощі. Зільбер був змушений сидіти вдома і весь вільний час тлумив свою кохану за наставлені роги. Жінка не витримала і втекла до мами. Але мстивий фотограф діставав її й там. Нарешті жінка поскаржилась своєму коханцеві.
Читайте: Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Де подівся дуб вольності?
Пізньої ночі чоловіки зустрілись. Під час сварки Арон Зіммерман встромив ножа у груди фотографу, незабаром той помер від кровотечі. Наступного ранку вбивця сам прийшов до поліцейського постерунку.
Зільберу можна лише поспівчувати, що він жив не в Закарпатті, де 300 сонячних днів на рік.
