Велика французька революція принесла з собою багато нововведень – новий календар, гільйотину, звернення «громадянин» і численні дерева свободи. Зазвичай це були дуби, які висаджували на центральних площах міст і сіл у перших числах травня. Під ними спалювали панські папери, давали громадянські клятви, підписували важливі документи.
Згодом дерева свободи поширились і на інші країни. Їх висаджували у Німеччині, Австрії, Італії, врешті-решт, мода на волелюбне дерево докотилася до Станиславова, пише “Репортер”.
Польща довший час була розділена між Росією, Австрією та Німеччиною, але у листопаді 1918 змогла відновити свою незалежність. У Станиславові поляки захопили владу у травні наступного року. Спочатку їм було не до урочистостей, адже країна воювала із ЗУНР та більшовицькою Росією. Нарешті бої скінчились – незалежна Польща з’явилась на карті Європи.
3 травня 1921 року було державним святом, відзначали День Конституції. О шостій ранку Станиславів розбудили 12 гарматних пострілів. О 10.00 перед парафіяльним костелом відбулась польова меса, після чого війська гарнізону з оркестром та юрбою цивільних пройшли до площі Міцкевича, де урочисто посадили Дуб вольності.
Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Метод Кіндзельського
Краєзнавець Сергій Петрицький знайшов статтю про подію у «Кур’єрі Станиславівському». Як пишуть у газеті, крім усього іншого, «з тієї оказії приготовано також спеціальний акт, який, після прочитання перед громадськістю, переданий до міського архіву».
Зараз на Міцкевича того дуба нема. А йому вже мало бути близько 100 років, тож не помітити таке дерево важко.
Наше місто пережило багато буремних подій. Не виключено, що його викорчували перші совіти, чи знищили німці. А може, тихцем зрубав якийсь мешканець середмістя, аби зекономити на дорогому вугіллі.
Comments are closed.