Дехто вважає, що магія та містика трапляються лише у трилерах і гостросюжетних оповіданнях. Та насправді цього достатньо і в нашому буденному світі. Наприклад, нерозмінна монета, або інклюз. У казках є досить популярний сюжет, як людина знаходить чарівну монету, яка постійно з’являється у нього в кишені, скільки б він нею не розраховувався. Халява, скажете ви. Але це лише на перший погляд, пише Репортер.
Письменник Володимир Єшкілєв розповів історію, яка, за його ж словами, трапилась у реальному житті з одним знайомим. Цей нині досить заможний чоловік був на заробітках за кордоном, а після повернення започаткував власний бізнес. Якось до нього в гості прийшов двоюрідний брат, не дуже, м’яко кажучи, успішна людина – набрав купу кредитів, дружина пішла, постійної роботи не має. Він чорно позаздрив небідному родичу, але зовні того не виказав. Вони посиділи, випили, поговорили, а на завершення вечері гість подарував господареві ювілейну нікелеву монету, випущену з нагоди 350-річчя Івано-Франківська. Той подякував і запхав її до одної з кишеньок свого портмоне.
А потім на нього, як із відра, посипалися різні неприємності. З кредитки вкрали гроші, на будову завезли неякісну цеглу, ще й на додачу він розбив дорогу машину. Однієї ночі чоловікову наснився покійний батько, який сказав лише одну фразу: «Негайно викинь гаманець!».
На ранок добродій зробив у портмоне ретельну ревізію, шукав якоїсь голки прокляття чи інших атрибутів вуду. Знайшов тую монету, згадав брата і ніби все зрозумів. Але вирішив не викидати. Спрацювала традиційна галицька ощадливість – як це, п’ять гривень і на смітник?! Чоловік пішов у магазин, додав грошей і купив пачку сигарет. Йому одразу стало легше.
Пройшло три дні і в хлібній крамниці він отримує решту, а там… монета до 350-річчя Франківська! Потім казав, що за все своє свідоме життя йому ніколи у магазинах ювілейні монети не траплялись. Але й тут він не виконав прохання батька та знов її на щось витратив.
Монета поверталась до нього кілька разів протягом трьох тижнів. Знову почались різні негаразди. Нарешті чоловікові урвався терпець і він втопив той злощасний інклюз у міському озері.
