СРСР помирав у злиднях. Магазини зустрічали покупців порожніми полицями, дефіцитом стало все. Порівняно з іншими містами, оазами заможності виглядали Москва й Ленінград (нині Санкт-Петербург). Якщо хтось їхав туди у відрядження, то родичі давали величезний список «делікатесів», які треба було надибати.
Мешканець Ямниці Роман Ситник згадав з цього приводу кумедну історію, пише “Репортер“.
«Наприкінці 1980-х мені довелось побувати у Москві. Це були ті часи, коли цукор давали по талонах, а чай підсолоджували м’ятними цукерками, навіть для самогонки їх брали. І ось стою я в крутому московському «Єлісєєвському гастрономі» у величезній черзі за карамельками. Підходить черга – прошу зважити по 200 грамів різних цукерок. А коли потім віддав дружині пакет з карамельками, вона суворо спитала: «А ти точно був у Москві?». З’ясувалося, що половина тих цукерок – виробництва Івано-Франківської кондфабрики.
Вже на початку 2000-х дізнався цікаву річ: виявляється, Івано-Франківщина в радянські часи була «закріплена» за Ленінградом. Щодня цілий ешелон з місцевою продукцією – печивом, сиром, ковбасою, цукерками, парасолями і т. д. – відправлявся для «пітєрскіх пролєтарієв».
Схоже, Прикарпаття годувало ще й Москву.
Comments are closed.