Ви знаєте, де у Франківську найсвятіше місце? Там, де невеличкий скверик біля площі Ринок, посеред якого стоїть знак першої української церкві Станиславова. Його, тобто знак, відкрили 5 травня 2012 року в рамках 350-річчя міста.
На ювілей прибули високі гості, серед яких були предстоятелі трьох провідних українських церков: митрополит Святослав від Української Греко-Католицької Церкви, патріарх Філарет від Української Православної Церкви Київського патріархату та митрополит Мефодій від Української Автокефальної Православної Церкви, пише Репортер.
Після екуменічного молебню, що відбувався на балконі ратуші, церковні ієрархи освятили пам’ятний знак найдавнішого храму міста. Знак виготовили ковалі.
Малася на увазі невеличка парафіяльна церква Христового Воскресіння, яку заклали в 1670 році. Українська громада Станиславова була мала й бідна, тож не спромоглася звести кам’яного храму. Церква Воскресіння була дерев’яною, грошей на ремонт вічно бракувало і, врешті-решт, вона завалилася від старості в 1815 році. Як писав історик Венедикт Площанський, «невдовзі після відправи денної Служби Божої. На щастя, всі люди вже вийшли із церкви».
Відбудовувати храм не стали, згодом українцям дозволили відправляти служби у колишньому єзуїтському костелі (теперішня катедра). На пустирі, де колись стояла дерев’яна церква, стали торгувати рибою, через що ділянку називали Рибною площею. Наприкінці ХІХ століття магістрат подарував цю землю євреям і вони звели там поступову синагогу, яка донині стоїть на вулиці Страчених Націоналістів.
І ось через багато років перед владою Франківська стала дилема щодо місця відзначення найдавнішої української церкви. Вішати меморіальну табличку на стіну синагоги не ризикнули, тож встановили знак за півсотні метрів. А насправді на місці того скверика колись стояла двоповерхова кам’яничка, що належала якомусь єврею.
Comments are closed.