У 1907 році у Станиславові збудували пишну кам’яницю для Австро-Угорського банку. Стояла вона у самому центрі, на вулиці Яховича (теперішня Василя Вишиваного), й належала до так званого Банківського кварталу.
Після розвалу імперії владу в місті захопили поляки. Відповідно на фінустанові з’явилася нова вивіска – «Банк Польський». Він розділив сумну долю Другої Речі Посполитої та канув у небуття після приходу «визволителів» у вересні 1939 року.
Совіти не стали міняти профіль закладу й розмістили там філію Державного банку СРСР. Саме вона найдовше протрималась у будинку – аж до Незалежності. За України там спочатку працював Державний банк, а у 2003 році приміщення продали акціонерному поштово-пенсійному банку «Аваль».
У серпні 2005-го банк купила австрійська фінансова група «Райффайзен». Незабаром він отримав і нову назву – «Райффайзен банк Аваль».
Таким чином коло замкнулося. Австрійським банком почали – австрійським, принаймні поки що, й завершили.
