Від Ради управляючої товариства промислово-торговельного “Гуцульска Спілка” в Коломиї одержали ми письмо з підписами о. Ник. Лепкого яко предсїдателя і д-ра Север. Даниловича яко секретаря, в котрім розповідаєсь про намірені реформи для розвитку сего товариства.
Була вже крайна пора, подумати і заявитись тими реформами, бо підносились загально голоси невдоволеня на дотеперішну дїяльність товариства — вже хоч би лиш за-для того, що не подавано до публичної відомости нїяких справоздань. Рада управляюча робить першій крок до лїпшого вже тим публичним письмом — а ми навязуючи отсю предпрнняту реформу “Гуцульскої Спілки” до руху, проявившого ся у нас послїдними часами на поли економічнім, можемо лиш радувати ся і накликувати загал Русинів до витревалої працї в тім напрямі і підпомаганя справи, пише Збруч.
Справозданє, надіслане Радою управляючою, ось таке:
Послїдними часами предприняла Рада управляюча “Гуцульскої Спілки промислової в Коломиї” важні реформи для піднесеня і розширеня дїяльности того товариства. По кількох неустаючих засїданях Ради управляючої за прихильною помочію і порадою п. Василя Нагірного, директора “Народної Торговлї” у Львові, упорядковано остаточно справи товариства на засїданю дня 24 мая с. р.
Передовсїм доповнено склад Ради управляючої в той спосіб, що на місце уступиших членів покликано провізорично аж до затвердженя найблизшими загальними зборами на членів Ради управляючої пп.: Василя Нагірного і д-ра Теофиля Окуневского з Городенки. Безпосередне веденє дїл торгових товариства уладжено в подібний спосіб, як в “Народній Торговли” у Львові. Установлено дирекцію яко орґан ведучій справи адміністраційні і касові, в склад котрої увійшли пп.: Іосиф Тисовецкій, управитель “Народної Торговлї” в Коломиї, і Теодор Величко, купець в Коломиї; а дїловодство торгове і склепове поручено п. Иларіонови Тарасимовичеви, котрий дістав такій сам круг дїланя, як управителї складів “Народної Торговлї”.
П.В. Нагірний оказав свою надзвичайну зичливість для нашого товариства і заявив готовість служити товариству всїми своїми адміністративними і торговельними відомостями. Рада управляюча користаючи з тої прихильности п. В. Нагірного, именувала єго головним контрольором дїл товариства з рамени Ради управляючої з правом контрольованя кождої хвилї всїх аґенд товариства, котрий то обовязок п. В. Нагірний ласкаво на себе приняв.
Послїдними часами почали були уменшувати ся зиски товариства і показав ся певний застій торговий. Причиною того були: по части за коштовна адміністрація, котра не відповідала закладовому капіталови, виносячому не много по-над 1.000 зр., дальше тогідна пошесть холєрична, котра вплинула дуже шкідливо на весь рух торговельний в Коломийщинї, — а в найбільшій части повстали непродуктивні для обороту торгового кошти з того, що товариство удержувало через 5 лїт школу промислову для робіт з дерева, в котру з зисків своїх вложило по-над 1.000 зр., крім субвенцій які видїл краєвий в послїдних двох лїтах удїлював, і датків деяких видїлів повітових.
В замін за такі жертви школа удержувана “Гуцульскою Спілкою промисловою” причинила ся дуже а дуже много до піднесеня народного промислу, бо в нїй за ті роки виобразувало ся в артистичнім столярстві і сницарстві орнаментальнім в стилю гуцульско-рускім по-над 20 руских хлопцїв, котрі підчас своєї науки отримували навіть удержанє від товариства, — і школа тота стала ся завязком для правительственної школи промислової для виробів з дерева, котра тепер засновує ся в Коломиї.
Щоби направити дотеперішний стан, ограничено передовсїм видатки на адміністрацію і зменшено их о 400 зр. річно, хотяй винаймлено иншій догбднійшій в ринку еклеп. А що школа промислова, нашим товариством удержувана, сего року звиває ся за-для отвореня такої самої школи правительственної, то порішила Рада управляюча всю дїяльність звернути на склеп, закупно товарів, операції торгові, при чім постановлено придбати на постоянних доставцїв робіт столярских і сницарских бувших учеників нашої школи. Дальше постановлено увійти в звязь з народними продуцентами в тій цїли, щоби товариство окрім артикулів артистичних і збиткових взяло на себе правильну торговлю тими виробами промислу домашного, котрі служать до щоденного ужитку а именно виробами деревяними, ткацкими, гончарскими, шкіряними і т. д.
В виду того, що аґенди товариства мусять ся значно розширити, жертвував п. Ил. Гарасимович весь свій час і всї свої сили посвятити справам економічним взагалї а дїлам торговим “Гуцульскої Спілки” в особенности, — в наслїдок чого заявив він перед Радою управляючою, що усуває ся від публичної акції політичної.
Предприняті радою управляючою реформи і постанови одушевили ширшій круг прихильників “Гуцульскої Спілки промислової” і сейчас многі поскладали значнїйші суми на цїли розширеня аґенд товариства, именно пп.: Василь Нагірний 50 зр., Павло Ильницкій 50 зр., д-р Теофиль Окуневскій 100 зр., д-р Северин Данилович 100 зр., о. Николай Лепкій 14 зр., Кароль Ґлуховскій 21 зр., Валєріян Криціньскій 20 зр., а многі приобіцяли прийти також в поміч трохи пізнїйше.
Галицке акційне Товариство торговельне у Львові зробило в “Гуцульскій Спілцї” дуже значні замовленя на сезон виставовий і удїлило значнїйшу квоту на задаток. А навіть банк краєвий прийшов товариству в поміч низько процентовою позичкою в квотї 500 зр. на закупно товарів.
Загальні збори товариства відбудуть ся в липни с. р.
Дѣло
