Чорно-білі дев’яності

«Світанок стирає вчорашнє минуле», – співає Руслана. Справді, життя вирує, постійно з’являється щось нове, а зі сцени тихо сходить оте саме «минуле». Неозброєним оком цей процес не побачиш.

Але достатньо подивитися старі фото й одразу видно, як змінилося твоє місто за останні 20 років. Чому саме за двадцять? Тому що сьогодні ми роздивляємося фотографії Тараса Яковина, зроблені на початку 1990-х, пише Репортер.

Фото №1

Франківськ і меланхолія

Він почав фотографувати ще у школі, в десятому класі вже продавав свої знімки. А професійно зайнявся фото у 1990 році, коли влаштувався у газету «Вперед». Потім – робота у «Галичині» й «Західному кур’єрі».

Для наповнення рубрики «Фото­етюди» Яковину доводилося багато бігати містом із фотокамерою. Багато в чому молодому фотографу допомогла художниця Світлана Хміль, яка відкрила йому затишні та неймовірно красиві дворики старих кам’яниць.

«Я зауважив одну цікаву річ, – каже Тарас. – Станиславівські архітектори настільки досконало робили свою роботу, що фотографу не треба було особливо напружуватись, аби зробити добрий кадр. Коли знімаєш старі будинки, одразу помічаєш плавність ліній, пропорційність і довершеність споруди. Особливо гарне місто під час дощу або коли йде сніг».

Чим сьогоднішній Франківськ відрізняється від самого себе початку 1990-х? За словами фотографа, те місто було вільнішим, не забудованим. Можна було ходити двориками, які сьогодні відгород­жені від світу. Фасади будинків не були захаращені зовнішньою рек­ламою. Кам’яниці мали сірі кольори й це навіювало меланхолію, особливо восени. Сьогодні в місті в рази зросла кількість машин, тому архітектуру фотографувати важко – у кадр так і лізуть авто.

Фото №2

Двадцять років тому Тарас Яковин не міг уявити, що багато об’єктів незабаром зникнуть на­завжди. Можливо, тоді б він робив не лише художні, а й документальні фото архітектури.

Будинки-привиди

А почнемо ми ретро-екскурсію – з найбільших втрат. У 2001 році у самісінькому центрі міста, навпроти Білої хати завалили старі австрійські казарми. Це фото їхнього парадного боку, що виходив на вулицю Грушевського (1). Втім мілітарний квартал був знач­но більшим і тягнувся уздовж вулиці Гончара (2) аж до Франка. Більшість будівель була у доброму стані й могла стояти ще довго, якби не забудовник – фірма КГД. Найдовше трималася наріжна частина казарм (3). На першому поверсі містився трансформатор, тому це крило розібрали останнім.

Фото №3

А цей фрагмент належить колишньому готелю Камінського (4), де пізніше діяв ляльковий театр. Розкішна триповерхова кам’яниця, зведена бургомістром Станиславова Ігнацієм Камінським у 1874 році, довший час була справжньою окрасою стометрівки. 26 лютого 1993 року обвалилася стіна третього поверху, під уламками загинула молода жінка. Будинок терміново розібрали.

Фото №4 

Наступна втрата не така катастрофічна, але… 3 серпня 1998 року на даху готелю «Дністер» сталося загоряння. Пожежні спрацювали оперативно, втім вогонь встиг забрати дерев’яну вежу із купольним завершенням, яка вінчала споруду (5). Кілька років тому в мерії обговорювався проект «Вежі Івано-Франківська», яким передбачалося відновлення кількох втрачених міських веж. Згадали й про «Дністер». Але через те, що нині споруду викупив власник готелю «Надія» Мирослав Бойко, вирішили – нехай він тую вежу власним коштом і відбудовує. Результат – вежі нема.

Фото №5

Переходимо на площу Ринок (6). Триповерхової кам’яниці у центрі теж уже немає. Її знесли при побудові торгового центру «Галерея-Н». На вивісці напис – «Аптека». Вона тут містилася з 1875 року, належала магістру фармації Байлю та називалась «Під якорем». Львів’яни вдало використовують туристичний бренд старовинної аптеки-музею «Під чорним орлом». А от Франківськ про туризм більше говорить…

Фото №6

Сусідній будинок – той, де кафе «Галант», – існує й досі. Навіть кафе збереглося, яке називається на дореволюційний манер «Трактиръ Ратуша». Нині кам’яниця аварійна, даху немає. Коли вона завалиться – питання часу.

Фото №7 

Ліворуч бачимо першу чотириповерхівку Станиславова (1835 рік). Перед нею – білий дерев’яний паркан. Це готуються до спорудження будинку «Кредобанку», що постане тут незабаром. А ще зверніть увагу на автентичну австрійську бруківку, на місці якої тепер невиразна тротуарна плитка.

Фото № 7а

Далі йдемо на Тринітарську. У 1990-х ми б побачили тут картинку з фото № 7. Це тильні боки будинків на площі Ринок, 4 і 5. Як ми вже знаємо, перший із них (той що з аптекою) знесли, аби розчистити місце для торгового центру. Друга кам’яниця завалилась у 2003 році, під час будови того самого центру. Сьогодні напівзруйнована будівля закрита від очей перехожих заднім крилом «Галереї Н» (7а). Ані розбирати завали, ані відновлювати будинок, схоже, ніхто не збирається. Принаймні поки що.

Далі буде.

Автор: Іван Бондарев