Цей день в історії, 16 жовтня 2020 (ВІДЕО)

16 жовтня 1986 року у Львові створили незалежну організацію національно свідомої молоді “Товариство Лева”.

Також 16 жовтня 1978 року Іван Павло II (до інтронізації — Кароль Юзеф Войтила) став 264-м Папою Римським, пише Репортер.

Події:

1596 — Розпочався Берестейський церковний собор (за новим стилем).
1793 — Страта Марії-Антуанетти «вдови Капет», королеви Франції, дружини Людовика XVI і матері Людовика XVII.
1813 — Почалася «Битва народів» (тривала до 19 жовтня), в якій брали участь війська Французької імперії, Рейнського союзу, Варшавського герцогства, Австрійської імперії, Королівства Пруссія, Російської імперії і Швеції; закінчилася нищівною поразкою армії Наполеона і його першим зреченням від престолу.
1853 — Розпочалася Кримська війна (1853–1856) між Російською імперією та коаліцією Великої Британії, Французької імперії, Османської імперії, Сардинського королівства за панування над Східним Середземномор’ям.
1946 — За вироком Нюрнберзького трибуналу у в’язниці страчені нацистські злочинці (Йоахім фон Ріббентроп, Вільгельм Кейтель, Ернст Кальтенбруннер, Альфред Розенберг, Франк, Вільгельм Фрік, Юліус Штрайхер, Заукель, Альфред Йодль і Зейсс-Інкварт)
1964 — Китайська Народна Республіка провела перше випробування ядерної зброї.
1978 — Іван Павло II (до інтронізації — Кароль Юзеф Войтила) став 264-м Папою Римським і першим неіталійцем на папському престолі з 1523 року, одним із наймолодших понтифіків в історії і першим Папою слов’янського походження.
1987 — У Львові створено Товариство Лева.
2005 — У Сан Луїсі (Аргентина) завершився Чемпіонат світу з шахів ФІДЕ. За результатами чемпіонату, чемпіоном світу з шахів став болгарський гросмейстер Веселін Топалов.

Народилися:

1620 — П’єр Пюже (Pierre Puget), французький живописець, скульптор, архітектор і інженер. Дядько і вчитель скульптора Кристофа Вейр’є (Christophe Veyrier).
1801 — Йосип Єлачич, австрійський полководець хорватського походження, бан Хорватії (1848—1859). Скасував у Хорватії кріпосне право.
1827 — Арнольд Беклін, швейцарський живописець, представник символізму.
1837 — Митрак Олександр, український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф.
1854 — Вайлд Оскар, ірландський поет, драматург.
1854 — Карл Каутський, німецький економіст, історик і публіцист, один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії (†1938).
1874 — Мюллер Отто (художник), видатний представник німецького експресіонізму, член арт-гурту «Міст».
1886 — Бен-Гуріон Давид, один з лідерів сіоністського руху і творців сучасного Ізраїлю. Перший і третій прем’єр-міністр Ізраїлю (†1973).
1888 — Юджин Гладстоун О’Ніл, американський драматург. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1936 рік.
1890 — Стренд Пол, американський фотограф, оператор, режисер, один зі сподвижників фотографії як мистецтва (†1976).
1894 — Шарет Моше, другий прем’єр-міністр Ізраїлю в 1954–1955, між каденціями Давида Бен-Гуріона; (†1965).
1906 — Буццаті Діно, італійський письменник (†1972).
1907 — Петро Григоренко, радянський військовий діяч, дисидент, правозахисник.
1918 — Підсуха Олександр Миколайович, український поет.
1927 — Ґрасс Ґюнтер, німецький письменник, скульптор, художник, графік, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року.
1954 — Кочубей Василь Григорович, головний диригент Львівського муніципального духового оркестру «Галицькі Сурми».

Померли:

1523 — Лука Сіньйореллі, італійський художник раннього Відродження.
1553 — Лукас Кранах старший, німецький художник епохи Відродження, батько Ганса Кранаха і Лукаса Кранаха молодшого.
1791 — Григорій Потьомкін, князь Таврійський, російський фельдмаршал
1793 — Марія-Антуанетта «вдова Капет», королева Франції, чоловіка Людовика XVI і мати Людовика XVII (страчена).
1810 — Рабі Нахман, брацлавський цадик, один із духовних лідерів хасидів.
1903 — Обачний Михайло (Косач), письменник, перекладач, брат Лесі Українки.
1936 — Бордуляк Тимофій, український письменник (*1863).
1946 — Йоахім фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945; *1893).
1947 — Баалис Сруоага, литовський письменник, критик, літературознавець (*1896).
1979 — Юхан Борген, норвезький прозаїк, драматург і критик (*1902).
1981 — Моше Даян, ізраїльський військовий і політичний діяч. (*1915).
1990 — Арт Блейкі, американський джазовий барабанщик, представник стилю Хард-боп.
1992 — Ширлі Бут, американська акторка, одна з найперших отримала премії Оскар та “Тоні”.
2003 — Ласло Папп, угорський боксер, перший в історії триразовий олімпійський чемпіон з боксу.
2007 — Дебора Керр, британська актриса, володарка премії Золотий глобус та Оскар.