У старому Станиславові одним із улюблених місць відпочинку був сквер на Валах. Містян туди манили не лише затишок і зручні лавочки. Ще у скверику була своєрідна атракція. Журналіст Ясь Недопитальський у своєму фейлетоні розповів, у що грали мешканці міста у 1905 році.
Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького
«Сюди, на пагорби, де довкола виставлені ослони, щонеділі вирушають станиславівські жиди з корзинами, в яких поскладані кренделі, рогалики, булки, булочки, фіги та горішки. Але вони не на продаж. У кишені кожен жид має мішечок, в якому 90 кульок із номерами. З ними вони полюють на солдат. Ставка коштує тільки один цент, і той, хто ставить, витягає свій номер і каже: «великий» або «малий». Якщо сказав, наприклад, «малий» і витягнув шістку, то виграв, а якщо кульку з номером більше, ніж 45, – то програв. Виграш – чотири кренделі, або дві булочки, або стакан горішків. Хоча в інших містах цей вид гри суворо заборонений, у нас він дозволений».
Нижче Недопитальський розповідає, чому це задоволення не схвалює закон. Завдяки вправності рук «банкіри» часто підсовували потрібні їм номери й бідні солдатики залишалися у дурнях.
Comments are closed.