Збільшення мінімальної заробітної плати бюджетників призвело до того, що прибиральниці у медзакладах можуть отримувати практично таку ж зарплату, як лікарі й фельдшери.
Щоб подолати «зрівнялівку» у фінансуванні кваліфікованих і некваліфікованих працівників, у МОЗ запропонували кілька шляхів.
Зміни, внесені до статті 95 Кодексу законів про працю України та статті 3 закону «Про оплату праці» щодо визначення мінімальної заробітної плати, призвели до порушення міжпосадових співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої і некваліфікованої праці працівників бюджетної сфери.
«Переведення медзакладів у статус комунальних некомерційних підприємств – найбільш оптимальний спосіб вирішення цієї проблеми», – заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Якщо заклад має такий статус, у нього є всі можливості для встановлення власної сітки заробітних плат, а отже забезпечувати їх диференціацію.
Крім того, у МОЗ пропонують забезпечувати диференціацію за допомогою надбавок. Вони можуть фінансуватися як з державного бюджету, так і місцевого. Допомоги в цьому питання Уряд просить у головних лікарів медичних закладів.
Також може допомогти автономія лікарень у плануванні штату працівників закладу та фонду оплати праці.
Цю автономію медзаклади отримали у 2016 році, коли було скасовано 33-й наказ.
За словами Павла Ковтонюка, галузь охорони здоров’я України стабільно утримує негативний рейтинг за рівнем середньомісячної заробітної плати працівників серед галузей економіки. Так, у 2016 році середня зарплата медиків становила 3368 грн. У той же час в промисловості цей показник на 75% вищий – 5910 грн., в освіті – 3787 грн.(+ 12 %), у сфері культури – 3732 грн. (+11 %).
