Інвестиційний ринок зростає і водночас зазнає змін. Найбільше це помітно з того, який підхід до фінансування обирають сучасні фонди та підприємці. Їх все менше приваблює перспектива миттєвого прибутку, а свої кошти вони схильні спрямовувати у довгострокові цінності та ідеї.
Ризики венчурних інвестицій та типові помилки вкладників із невеликим досвідом обговорив Сергій Карташов, Senior Partner технологічного проекту Roosh.
У гонитві за «єдинорогами»
Хто такі «єдинороги»? Це молоді проекти, капіталізація яких перевищила $1 мільярд за відносно короткий період. На сьогоднішній день існує близько 900 компаній з такою оцінкою, і приблизно 30% від цієї кількості набули престижного статусу в 2021 році. Цифри говорять про те, що світові цікаві інноваційні продукти і перспективи у них величезні.
Закономірно, що в таких умовах підприємцям вигідно вкладатися у свіжі ідеї, адже є ймовірність, що саме цей стартап вистрілить і принесе величезний дохід усім учасникам угоди. Гонитва за «єдинорогами» прискорює інвестиційну сферу. За десять років приплив капіталу до венчурних бізнесів зріс удвічі, а за перші два квартали поточного року обсяги сягнули $290 мільярдів, повідомляє Сергій Карташов.
На жаль, не всім проектам судилося стати прибутковими чи хоча б окупитися. Досвідчені інвестори це добре розуміють, а молодим доведеться зрозуміти. Нерідко вкладникам доводиться профінансувати десяток безуспішних стартапів, перш ніж вони дістануться одинадцятого, який «вистрілить».
«За даними PwC, лише один із десяти проектів на ринку виявився успішним у 2017 році. За чотири роки тенденція не змінилася», – повідомляє партнер Roosh.
Відбувається це тому, що інвестори порушують базові правила ведення бізнесу, акцентують увагу на одних параметрах і випускають з уваги інші, нарешті, мають недостатню експертизу.
Проблема – рішення
Сергій Карташов переконаний, що пошук об’єкта інвестицій є тривалим і відповідальним процесом. По-перше, інвестор має навчитися розуміти ринок. Якщо в перспективну на перший погляд справу відмовляються вкладатись фонди чи інвестори, в портфелі яких десятки, а то й сотні успішних кейсів, варто ще раз подумати про ризики.
По-друге, необхідно провести докладний та всебічний аналіз стартапу, перш ніж виділити гроші на його реалізацію. Слід переконатися, що фаундери мають добре відпрацьований і життєздатний план діяльності, що їх ідея корисна і актуальна для кінцевих користувачів.
Як приклад, інвестор навів сервіс Tutorsband — перший проект від творців майданчика Restream. Він проіснував лише чотири роки, за цей час витративши 480 тисяч доларів інвестицій. Причина провалу наступна: стартап розробив на той момент революційний продукт, але інфраструктура не була до нього готова. Ідея просто не знайшла відгук у споживачів.
По-третє, розвитком проекту має займатися організована команда, в якій зібрані спеціалісти з різних галузей: розробники, маркетологи, аналітики, юристи. На юридичну компетенцію фаундерів Сергій Карташов загострює особливу увагу. За його спостереженнями, цей аспект бізнесу часом недооцінюється, а тим часом правових викликів у компанії дуже багато: від необхідності грамотно зареєструвати продукт до можливих судових розглядів. Ризики є навіть у самій угоді між інвестором та фаундером.
Зрештою, буває і так, що у засновників виявляється недостатньо досвіду в тому чи іншому питанні, а з’ясовується вже після раунду фінансування. До подібних ситуацій інвестор має бути готовим. Адже його завдання — не просто дати грошей, а й надати кваліфіковану підтримку команді та допомогти їй знайти рішення. Отже, вкладник повинен і сам мати необхідну експертизу в тій галузі, в яку він спрямовує свій капітал.
«Робота інвестора здається легкою лише на перший погляд. Насправді ефективні інвестиції – це постійна взаємодія з проектом задля загального успіху», – переконаний Сергій Карташов.
На правах промо
Comments are closed.