Харчі – дороге задоволення?

До того, що з кожним роком ціни на продукти харчування лізуть вгору, ми вже звикли. Хоча від цієї звички легше не стає. За минулий рік цифри на цінниках знову виросли. У світі кажуть – через стихійні лиха. Наш уряд заявляє – винні спекулянти. Як змінилися ціни на харчі на Прикарпатті, та чи є світло у кінці безкінечного тунелю подорожчання?

Гречка дорога, зате сало дешеве

Пані Наталія, менеджер, розповідає, що найбільше її вразила ціна на картоплю. Мовляв, у сім`ї не люблять ані макаронів, ані круп. «На день на нас чотирьох треба хоча б 2 кг, а це – 10 грн.», – зітхає жінка.

Продавці на ринках на запитання про ціни відповідають, що це не до них. «Нам за такими цінами привозять, ми й продаємо. Якщо у постачальника змінилася ціна, ми також не можемо триматися старої, – виправдовується продавчиня Галина. – Хоча я б не сказала, що ціни у нас дуже виросли».

Дуже чи не дуже, краще говорити мовою цифр. Підіб’ємо підсумки за період з 10 січня минулого року по 10 січня нинішнього.

За словами Лесі Кос, начальника відділу державного контролю цін на ринку продовольства в Івано-Франківській області, ситуація у нас така. Торгівля: хліб з борошна вищого ґатунку подорожчав на 12%, саме те борошно – на 11%, (по Україні в середньому на 14%). Макарони з такого борошна – на 8,7%, (по Україні – на 11%). Хліб з борошна першого ґатунку зріс на 11%, хліб житньо-пшеничний – на 14%. Манна крупа – на 8,4%, (по Україні на 14%).

А от з чим ситуація справді катастрофічна, так це з гречкою. За рік її ціна зросла на 147%, у півтора рази. Чим можемо тішитися? Подешевшав рис – на 8,4%.

Не радує й молоко, за рік його ціна виросла на 36%. «Хоча, молоко у нас завжди дешевше, ніж по Україні, – запевняє Кос. – На Прикарпатті його ціна на 20 копійок нижча». На 25% подорожчала сметана, на 21% – масло. Цукор зріс на 17%, олія – на 24%.

«На продовольчих ринках ситуація у нас хороша, – каже Леся Кос. – Яловичина подорож-чала тільки на 2%. А от свинина і сало подешевшали – на 5% і 20% відповідно. На 4% стала нижчою ціна на яйця».

З овочами ситуація похмуріша. Наполовину дорожчою стала картопля, на 40% – капуста. Зате морква стала коштувати на 4% менше.

Леся Кос підсумовує: «По усіх позиціях, крім олії, наприклад, ми знаходимося нижче середньодержавних цін. Щодо олії, то є свої нюанси – в нас немає жодного виробника. Тож ми повністю залежні від того, що привезуть».

Усі хочуть заробити

Зростання цін з бездіяльністю інспекції не пов’язано, запевняє Леся Кос. Каже, що тільки за минулий рік вони перевірили 476 суб’єкти господарювання – і гуртовиків, і виробників, і підприємств роздрібної торгівлі. «Для нашого регіону 476, то достатньо велика цифра, – розповідає Кос. – Порушення державної дисципліни ми встановили у 297 випадках. І застосували економічні санкції на загальну суму 129 тисяч 428 грн. Винесли 296 постанов про адміністративне порушення на суму 25 602 грн».

Про те, що сталось із гречкою, інспекція попросила розібратися Антимонопольний комітет. Начальник його Івано-Франківського територіального відділення Тетяна Савчин розказує, що вони провели відповідне дослідження, відстежили ланцюг руху гречки від оптового посередника до кінцевого споживача. І виявили, що справа – у торговій надбавці. Перше – 7-10% додають ті, хто купує крупу у виробника та фасує її. Вже за новою ціною вони реалізовують її роздрібним покупцям. Ті, у свою чергу, також додають торговельну надбавку – від 10% до 15%. Разом виходить, що на цьому шляху ціна збільшується майже на чверть. Та щось зробити із цим складно – усі діють в межах закону.

Аби не допускати подібних ситуацій, територіальне відділення внесло пропозиції прискорити прийняття Закону України «Про внутрішню торгівлю», в якому передбачити «єдині правила гри» для усіх суб’єктів господарювання, та Закону України «Про ціни перепродажу продовольчих товарів», що забезпечить скорочення ланок посередників і, як наслідок, зменшить ціни у роздрібній торгівлі.

Пояснює Тетяна Савчин і зростання ціни на олію. Область забезпечують олією, як і решту України, три компанії – ТзОВ «Сантрейд», ТОВ «Кернер-трейд» та ЗАТ «Пологівський маслоекстрактний завод». Вони пояснили антимонопольникам, що змушені підняти ціну, оскільки зросла вартість насіння соняшника. Якщо порівнювати кінець жовтня 2010 з цінами на липень 2010, то вартість соняшника зросла на 66%. Тримати ціну – працювати у збиток.

Село нагодує дешевше

Запевняють, що працюють з ціновою ситуацією, і в голов-ному управлінні агропромислового розвитку ОДА. «От восени ми провели ярмарки. Тоді були прогнози, що картопля коштуватиме по 8 грн., – розповідає заступник начальника головного управління Степан Вінтонович. – Ярмарки пройшли. Люди забезпечені продукцією, і на ринках автоматично впали ціни». Наступний ярмарок в обласному центрі відбудеться, щойно потепліє, бо зараз мороз може зашкодити овочам.

Хоча Михайло Вишиванюк вимагає від своїх підлеглих провести ярмарок якнайшвидше. «У нас в селах у виробників є маса нереалізованої продукції, але самі вони не можуть вийти на ринок, – говорив на минулій нараді голова ОДА. – А ми самі собі не хочемо зробити ярмарки. Організуйте виїзну торгівлю, як це робили перед зимою. Ми суттєво можемо впливати на зниження цін на ринку».

Є в ОДА іще одна задумка, як забезпечити людей продуктами, не залучаючи посередників. Планують у Франківську збудувати великий оптовий продуктовий ринок. Щось на кшталт львівського «Шувару» – з терміналами, холодильниками, майданчиками для торгівлі з автомобілів. Основне питання – земля, а треба її немало і не багато, а 15-20 гектарів.

Степан Вінтонович каже, що, як тільки пролунала ця ідея, всі нею запалилися, а потім почали виринати камені спотикання. «Питання було майже вирішено – будуємо в Угорниках, – говорить він. – Сесія сільради дала згоду. Але ці землі перебувають у користуванні інституту агропромислового виробництва. Для відчуження потрібне погодження з академією аграрних наук. А попереднім урядом була дана заборона на відчуження земель державної власності. Крім того, та земля меліорована. Наступною була ідея будувати ринок у районі Хриплинського промвузла».

Зараз до пошуків землі долучилося місто. «Міськвиконком надіслав нам листа, щоб ми детально пояснили, яка має бути площа, бажане розміщення, – каже Вінтонович. – Тож все у процесі».

Всі запевняють – ситуація з цінами на Прикарпатті нормальна. В інших – гірше. Тож можемо втішати себе цим. Бо, дивлячись на цінники, тішитися більше нічим.