Херсонські кавуни і миколаївські помідори очевидно цьогоріч не доїдуть до франківських прилавків. Продавцям доведеться заміняти товар місцевими овочами й фруктами, або везти із-за кордону.
Дефіциту не буде, кажуть експерти, постраждає лише ціна. Чим будемо ласувати цього літа, розбирався Репортер.
Закарпаття і Заліщики
На центральному ринку в Івано-Франківську як завжди людно. Вже є багато полуниць, черешень, але ціни кусаються. У середньому, за полуниці просять 70-90 грн за кг. Є й дрібніші ягоди за 65 грн. Більшість полуниць – з Городенки, але є й з Чернієва. Продавці запевняють: ягід цього року мало й сезон полуниці вже закінчується. Тож ціна знижуватися вже не буде.
Черешня – із Закарпаття, Городенки і Чернівців, від 65 до 90 грн за кг. Найдешевша місцева, найдорожча – чернівецька. Уже є й персики, по 110 грн за кг – іспанські, турецькі й навіть одеські.
Також продають молоді овочі. Картопля – 35-45 грн за кг, капуста – 40, огірки – 45. Помідори – по 40-55 грн за кг, всі як один обіцяють, що їхні – із Заліщиків. Баклажани – по 85-100 грн за кг.
Сьогодні перший день, коли продаю наші баклажани, українські. Тому й ціна вже менша. Вони ростуть і в нашій області, от я в Галицькому районі вирощую, – каже продавчиня. – Але в основному цього року овочі будуть із Закарпаття і Заліщиків. Херсонських кавунів точно не буде. Домовляємось про поставки з Туреччиною.
За цибулю на ринку просять в середньому 25 грн за кг, кабачки – по 45 грн за кг, перець – 85-100 грн за кг, буряк – 27 грн за кг.
Читайте: Євген Клопотенко: «Головне – не гроші, а щоб люди були нагодовані»
Схожі ціни і в супермаркеті «Сільпо», поруч з ринком. Перець тут по 130 грн за кг, помідори – 58-89, залежно від сорту, капуста – 40, огірки – 37-56.
Ціна буде високою
За словами експерта з продовольчого ринку Івана Стефанишина, дефіциту овочів та фруктів цього року не буде. Проблема – лише в ціні.
Усі проблеми, які ми мали по певних видах продукції, були нівельовані завдяки іншим областям чи завдяки імпорту з Польщі, Туреччини й інших країн, – каже Іван Стефанишин. – Тому питання лише в тому, чи зможуть люди купити ці товари. Енергетичні проблеми, логістика – все вплинуло на ціну. Але зараз з’являється все більше ранньої продукції, а пізня відходить. Наприклад, рання капуста вже набагато дешевша і це практично знімає проблему високої ціни.
Читайте: Бізнес з граноли. Як студентка з Франківська виготовляє корисні солодощі й продає через інтернет
Помідори й перець, якими славилася Херсонщина, цього року будуть компенсувати через імпорт. На думку експерта, також складна ситуація буде з персиками й абрикосами.
Не тільки через те, що їх в основному вирощують у південних областях, які перебувають у зоні бойових дій, а й через те, що останні роки площі під цими культурами різко знижуються. По сливі проблем немає, бо її в основному забезпечує Закарпаття, Чернівецька, Вінницька область. А от виноград везуть переважно з Миколаєва й Одеси. Обсяги будуть менші, тому ціна буде високою.
У більшості областей уже провели посівну, тож можна робити прогнози. Найбільша нестача – ярого ячменю, проса, гороху, соняшнику і цукрових буряків.
Також уже видно проблеми з гречкою. Минулого року її зібрали недостатньо. А цього року посіяли ще менше, – каже Іван Стефанишин. – І замістити імпортом не вийде, бо Європа не практикує сіяти гречку, а країни, які її поставляли, є нашими ворогами – білорусь і росія, частково Казахстан. Тож восени ми відчуємо нестачу. І теперішні ціни на гречку високі, бо це – залишки.
Картоплю посадили фермери
Проблеми можуть виникнути не лише з фруктами, овочами і зерновими. За словами Івана Стефанишина, багато великих підприємств опинилися на окупованій зоні. Зокрема, п’ять великих комбінатів, які займалися свининою.
Ніхто не відміняв і африканську чуму свиней, через яку фермерства масово скинули поголів’я через страх зараження, – каже експерт продовольчого ринку. – Ці умови будуть трохи тиснути на ринок, але дефіциту не буде, бо ми серйозно інтегровані у європейську економіку.
Щодо буряка й картоплі, то більше 50% посівних площ цих овочів – на заході України. Але це в основному – особисті фермерські господарства.
96-97% посадженої картоплі – це приватний селянський сектор. А великі господарства, які займалися картоплею, розташовані у північних областях, наприклад, на Чернігівщині. Саме вони в основному працювали для супермаркетів. Тож цього року населення виступатиме стабілізатором економіки по продовольству. Але держава уже має думати, яким чином можна викупити ці залишки продукції у населення
Проте найбільша проблема –в тому, що зараз великі господарства не мають, куди експортувати продукцію. Тому ціни на неї на ринках різко падають, а в результаті – знижується дохідність і підприємці не можуть підготуватися до наступного року. До того ж, недостатньо складських приміщень, а поголів’я тварин скорочується, тож віддати різні культури на корм – також не вихід. Тому головне завдання – експортувати хоча б частину врожаю за кордон.
Авторка: Ольга Романська
