Станом на 17 березня, в Івано-Франківській області від коронавірусу вакцинували 3284 людини. Це дуже небагато, зважаючи на переповнені лікарні й високу смертність.
То чому процес щеплення рухається утричі повільніше, ніж планував МОЗ?
Аби уникнути помилок
Насправді є кілька причин повільної вакцинації від COVID-19. Перша – до старту кампанії не була готова достатня кількість мобільних бригад, які мають проводити вакцинацію. Таких бригад на Прикарпатті має бути 19. Але, на жаль, не всі медики прийшли практичні навчання.
Так, за словами керівниці міського управління охорони здоров’я Марії Бойко, минулого тижня вакцинацію в Івано-Франківську здійснювала лише одна мобільна бригада. Наразі їх є дві, але друга ще працює на громадських засадах.
«На сьогодні договір з НСЗУ не підписаний, коштів ми не отримали», – повідомила директорка Центру первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Ольга Савчук.
А за словами заступниці міського голови Калуша Наталії Кінаш, їхні мобільні бригади починали працювати з 15 березня, бо лише минулого тижня закінчили навчання. Так само минулого тижня вчилися й городенківські медики.
До того ж, наразі їх готують до роботи з вакциною AstraZeneca (Covishield). А якщо в Україну завезуть іншу сироватку, то будуть організовані додаткові тренінги. І це знову сповільнить темпи вакцинації.
«Якщо ми отримаємо вакцину Pfizer, то буде проведено окремий тренінг для бригад, що працюватимуть з цією вакциною, – говорить головний експерт з імунології департаменту охорони здоров’я ІФ ОДА Маріанна Деркач. – Це робитиметься для того, аби уникнути технічних помилок».
Роботи додають папери
Загалом розрахункова «потужність» однієї бригади становить 80-100 щеплень на добу. Тобто теоретично, якщо в нас запрацюють усі 19 бригад, область може вийти на щодобовий рівень 1520-1900 щеплень. Але чи мотивовані бригади працювати на максимальну потужність? Власне, це і є другою причиною.
Справа в тому, що тариф НСЗУ за кожне перше щеплення становить 25 грн, за друге – 65 грн. Ще 8000 грн виплачується на етапі формування бригади. Гроші йдуть не напряму медикам, а на рахунок медзакладу. А вже керівництво вирішує, скільки й кому платити, хто заслуговує на премію. Так, медики з бригад досі не розуміють, чи отримають доплати.
«Ці 8 тис грн повинні піти на пальне, розхідні матеріали та доплати. Але є інформація, що якщо ми зробимо менше ніж 100 щеплень на добу, то ці кошти можуть взагалі не виплатити», – говорить Ольга Савчук.
Читайте також: Медики говорять голосно. Чому працівники інфекційної лікарні не отримують обіцяні доплати
Додає клопотів ще й купа паперової роботи. Адже, окрім своїх прямих обов’язків, медики змушені займатись і документацією.
«Надзвичайно важким є процес введення інформації, – розповідає Савчук. – Термінали працюють, але вони функціонують з перебоями, інтернет зависає. Тому лікар з мобільної бригади вдень змушений проводити вакцинацію, ввечері обслуговувати виклики, після чого до пів третьої ночі заповнювати декларації. Тобто це є надзвичайно важка і клопітка робота. До того ж, треба враховувати паперову документацію – на кожну вакцинацію треба заповнити 5-6 таблиць».
Звісно, було б добре фінансово мотивувати працівників бригад. Чітко визначити суму, яку вони отримують за кожне щеплення – зафіксувати відповідну норму у колективному договорі працівників медичного закладу. Бо ж медики мають бути зацікавлені в тому, щоб щеплення пройшла якомога більша кількість людей.
Змінилась дорожня карта
За даними дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 52 % українців не готові вакцинуватися від коронавірусу взагалі. З цих даних випливає третя причина повільної вакцинації від COVID-19 – пасивність місцевої влади. Звісно, ініціатива із щеплення перших осіб держави, області та міста у прямому етері справа добра. Втім, такий підхід виявився неефективним.
Розпочинати інформаційну кампанію слід було із залучення сімейних лікарів, які б могли визначити пріоритетні групи вакцинації на місцях, розповісти детальніше і з переконливими фактами своїм пацієнтам, чому це важливо. Бо ж насправді проблеми з вакцинацією в Україні з’явилися не сьогодні – люди скептично ставляться до щеплень навіть від тих хвороб, ефективність подолання яких залежала винятково від масової вакцинації населення.
Читайте також: Олександра Пришляк: «Від пандемії врятує лише вакцинація»
Крім того, дієвими методами могли б стати й певні інформаційні меседжі, які б спонукали прикарпатців відповідальніше ставитися до вакцинації. Передусім йдеться про те, що у разі відмови від вакцинації такі люди створюють додаткову загрозу для здоров’я інших. Мабуть, десь в ідеальному світі людина, відмовившись від вакцинації, втрачала би право на лікування. Бо ж право особи на відмову від вакцинації має закінчуватися там, де починаються права інших осіб на захист життя та здоров’я.
До речі, нині в області формують списки людей, які хочуть вакцинуватися залишковими дозами вакцини проти COVID-19 AstraZeneca (CoviShield). Роблять це для того, аби уникнути утилізації сироватки.
Так, згідно з наказом МОЗ від 11 березня, дозволяється використовувати залишки доз вакцин для щеплення пріоритетних груп ризику з наступного етапу. Йдеться про всіх медичних працівників, а також людей віком від 80 років і соціальних працівників.
Також для популяризації вакцинації рекомендується залучати публічних та громадських діячів, відомих письменників, журналістів, спортсменів і діячів культури, які старші 60 років.
Отже, якщо ви з цих категорій, то можете звертатися за телефонами (0342) 751187 та (0342) 535831 або ж надсилайте свої дані на email:knpif2019@ukr.net.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Усе про щеплення. Чому прикарпатцям не варто боятися індійської вакцини (ІНФОГРАФІКА)
Comments are closed.