Газета Люди

Руслан Марцінків вважає, що «Слуга народу» захоче зганьбити місцеву владу, – інтерв’ю

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Щороку міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків публічно звітує перед громадою. Якщо простіше – хвалиться тим, що зробив. А «Репортер» вирішив окремо спитати про гроші, ОТГ й компроміси із забудовниками.

– Пане Руслане, може, поч­немо зі здобутків, а потім поговоримо про те, що болить?

– Для міста цей рік був найуспішнішим у плані транспорту. Купили 42 автобуси і 29 тролейбусів. Я вважаю це проривом. Бо нові комунальні маршрути – це нова якість перевезення. Ми й надалі будемо працювати у цьому напрямку. До кінця грудня маємо отримати ще 10 автобусів, запустити ще один комунальний маршрут. Скоріш за все, він буде з’єднувати вулицю Хоткевича та Онкодиспансер.

Як дасть Бог, то з 1 січня стартуємо з електронним квитком. Він уже виготовлений. Єдине, що шукаємо кошти на валідатори. Аби їх поставити, треба 6,5 млн грн. Це – перше.

Друге – цього року ми відкрили школу в Хриплині. В Опришівцях вже добудовуємо школу й дитячий садок. І я цьому дуже тішуся. Взагалі, плануємо відкривати по одній школі щороку. Будемо будувати нові, добудовувати, розширювати ті, що вже є. Бо не всюди можна знайти земельну ділянку під нове будівництво.

Також цьогоріч дуже активно велася робота з утеплення дитячих садочків і шкіл. Замінювали систему опалення, вікна. Кошти отримали завдяки програмі НЕФКО. Минулого тижня стало відомо, що НЕФКО виділить Івано-Франківську ще 4 млн євро на заходи з енергоефективності.

До теми: Місто хоче економити. Скільки грошей вкладає Івано-Франківськ у енергозбереження

Третій позитив – локомотиворемонтний завод. Ми повністю закрили борги, удвічі збільшили зарплату працівникам, відкрили їдальню, де можна пообідати за 15 грн. Зараз починаємо працювати над соціальною інфраструктурою. Намагаємось мотивувати людей, аби вони йшли працювати на завод. Водночас очікуємо, що в наступному році виробництво збільшиться вдвічі.

– Але місто вбухало в цей завод купу грошей. Навіщо вкладати в неефективні підприємства?

– Ну чому ж неефективні? Локомотиворемонтний заробляє. Ну, як заробляє – зараз повертає гроші, які ми витратили на його купівлю. Якщо ми купили його за 32 млн грн, то за два роки він повернув місту у вигляді податків, по пам’яті, – 18 млн грн. І це при тому, що ми ще з нього плату за оренду землі не беремо, бо маємо право з комунальних підприємств не брати. А ще ми повернули майже 20 млн грн боргів по ПДФО й Пенсійному фонду.

Єдине – на самому початку місто виділило 6 млн грн безповоротної допомоги. Бо для старту треба було закупити матеріали.

А цього року ми не спрямували на локомотиворемонтний завод жодної копійки. Більше того, завод долучався до фінансування соціальних проєктів. До прикладу, був спонсором перельоту футболістів у матчі «Прикарпаття» – «Брага».

Скажу навіть більше: якщо будуть продавати ВО «Карпати», то ми обов’язково його купимо. Навіть якщо знову доведеться брати кредит. Якщо ще й 63-й завод продаватимуть, то теж будемо брати участь у торгах. Бо розуміємо, що в майбутньому ці об’єкти будуть наповнювати бюджет.

– Раз ви вже згадали про кредит, то скажіть, чи не можна було жити якось економніше, щоб не залазити в борги?

– Кредити – це європейсь­ка практика. Львів позичив 1,1 млрд грн. Харків позичив більше ­мільярда. Тобто, сьогодні міста не можуть вижити без кредитування. Так само Івано-Франківськ – аби місто могло розвиватися, потрібно мати ресурси. Тим більше, рік буде важкий. Але все так погано не буде, ми ці кошти обов’язково віддамо.

– І з чого будемо віддавати?

– Сьогодні маємо ріст зі збору податків на 27 %. Вважаю, що це нормальний показник. Хоча, якби добре працювала податкова інспекція, поліція та інші органи, то цей ріст, за моїми оцінками, був би 60-70 %. Наприклад, якби горілку нині не продавали з-під поли, а податки йшли до місцевого бюджету, ми б мали більше ресурсів.

Але я не можу сказати, що економіка сьогодні погано працює. Маємо ріст по ПДФО, по сплаті єдиного податку. Лише на ВО «Карпати» цього року створили 1200 робочих місць. Це підприємство – найбільший платник ПДФО. Вони сплачують до міського бюджету 39,5 млн податків. Думаю, наступного року заплатять 50 млн грн тільки ПДФО. А ще є земельний податок, податок на нерухомість і багато іншого.

Моє завдання – змушувати платити податки і створювати умови, при яких би ці податки збільшувались. Наприклад, цього року був момент по «Тайко», вони згортають виробництво. Але ми одразу ж знайшли німців – Prettl group, які заходять на місце «Тайко» з 1 січня.

Читайте також: «Тайко» збирає речі. Чому один з найбільших інвесторів Франківська згортає виробництво і що далі

Тобто, я вважаю, ресурс буде. Якщо минулого року місто позичило 300 млн грн, то у вересні ми вже віддали першу частину цього кредиту. А це означає, що ми платоспроможні.

– Ви сказали, що рік буде важкий. Чому?

– Це буде виборчий рік, тож партія, яка сьогодні при владі у Києві, захоче захопити владу на місцях. Зрозуміло, що для цього їй треба дискредитувати місцеву владу. Це буде здійснюватися різними шляхами, в тому числі обмеженням ресурсів.

У нас вже забрали акцизний податок від продажу пального, а ці кошти спрямовувались на ремонт доріг. Зменшили субвенції на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ. Скажімо, у формулі, за якою розраховують освітню субвенцію, не врахували збільшення кількості учнів з обмеженими можливостями.

Водночас перед нами стоїть дуже багато завдань. В першу чергу нам конче потрібно добудувати міст на Пасічну. Бо у 2021 році закінчується термін експлуатації старого моста. Відповідно є загроза повної паралізації міста з боку мікрорайону. Але, знову ж таки, на це потрібні гроші. Ми очікуємо на тих 150 млн, які нам пообіцяв президент. Якщо цих грошей не буде, доведеться використовувати кредитні кошти. А що робити? Іншого шляху нема.

До теми: Міністр інфраструктури порадив Оксані Савчук шукати гроші на міст у місцевому бюджеті
– Аби відремонтувати старий міст, треба спершу відкрити новий, це зрозуміло. Але старий міст має чотири смуги, а новий матиме дві. Чи не стане це проб­лемою для водіїв?

– Не стане. Бо ширина проїзної частини буде 9,5 м. А одна смуга, за європейськими стандартами, матиме 3,5 м. Тобто на двох смугах цілком вміщуються чотири машини. Але проблема в тому, що ані Надрічна, ані Хіміків не спроможні вмістити чотири смуги.

Можливо, в майбутньому, коли Угринів увійде в об’єднану територіальну громаду, ми зможемо посунути ті червоні лінії та зробити чотири смуги. Тоді частину конструкції можна буде доєднати. Це можливо зробити при металевому мості, який є своєрідним конструктором. Він складається і має термін придатності понад 100 років.

– Що ще «горить», крім моста?

– Ми повинні продовжувати розвивати комунальний транспорт, мусимо, врешті, з’єднати Північний та Південний бульвари. А ще серед завдань – благоустрій дворів, парки, сквери. Маємо закінчити реконструкцію міського озера.

– Щодо благоустрою – в комунального департаменту цьогоріч суттєве недофінансування…

– Тому що держава забрала в міста 320 млн грн, не додавши субвенцію на виплату зарплати. І ці 320 млн треба було звідкись забрати.

Наприклад, сьогодні держава покриває зарплату медикам лише на 45 %. А 55 % ми забираємо у Смушака (Михайло Смушак – директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою – авт.). Бо з чого ще забирати? Ми можемо почекати з ремонтом тротуару, з ремонтом двору. Але виплатити зарплату бюджетникам – мусимо.

Читайте також: На благоустрій в Івано-Франківську не стало грошей (ФОТО)
– То якщо не згадувати про кредити, рік закінчимо без боргів?

– Борги будуть некритичні. Ясно, що в першу чергу закриємо борги по зарплатах. І, як правило, до дня місцевого самоврядування і до новорічних свят, ми виплачуємо людям премії. Є така традиція.

Наразі маємо ще заборгованість перед підрядниками, але збираємось з ними домовитись. Будемо сідати й говорити, хто скільки може почекати. Але це не нова проблема, грошей завжди бракувало.

– А що робити, аби вистачало?

– Варто міняти підхід до формування податків на рівні Києва, тоді буде вистачати. Треба стимулювати місцеву владу, щоб вона заробляла. Тобто мають бути створені умови для збільшення кількості податків, і щоб ці податки залишалися в громаді. Наприклад, я сьогодні не зацікавлений в тому, аби збільшити ПДФО, бо знаю, що левову частину заберуть до Києва.

– Утворення ОТГ проблему не вирішить?

– Лише частково. Ми вже бачимо, що за рахунок Чернієва й Підлужжя, які першими приєдналися до міста, ми зекономимо 7 млн грн – зменшимо реверсну дотацію. І приблизно 7 млн грн отримаємо у вигляді інфраструктурної субвенції. Тобто будемо мати 14 млн грн, які зможемо вкласти в розвиток цих сіл.

Крім того, досі ми були обмежені приміськими селами й не мали землі, яку б можна було відвести під інвестиційну зону. А після того, як села стануть складовою міста, ми докладемо усіх зусиль, аби перевести землі в комунальну власність. Тоді можна буде братися за розвиток інвестиційних проектів.

– Села знають, що ви претендуєте на їхню землю?

– Однозначно. На будь-якому сході села ми про це говоримо. Пояснюємо, що потрібно створювати інвестиційні зони, аби «затягнути» до нас інвесторів. І це нормальна практика.

До теми: Проєкти, гроші, прозорість. Чому у Франківську бракує інвесторів
– В наступному році теж доведеться на чомусь економити? Знову на комуналці?

– Будемо економити на тих речах, від яких можна відмовитись. Сподіваємось трохи заощадити, скоротивши витрати на охорону здоров’я. Як ви знаєте, з 1 квітня мала б стартувати реформа вторинної ланки медичної допомоги. Тобто, місто буде виділяти гроші на оплату комунальних послуг у лікарнях, а на зарплату медики мали б заробляти самі. Очевидно, що частина не зможе цього зробити, й будуть конфлікти. Бо люди звикли, що місто їм завжди покриває різницю в зарплаті. Та й керівнику завжди легше сказати: «Йдіть до Марцінківа, нехай додасть грошей».

Освітню мережу теж би здалося якось оптимізувати. Не може бути такого, що в одній школі класи переповнені, а сусідній – недобір. Словом, маємо з чим працювати.

– Ще є проблема з працівниками на комунальних підприємствах. Скільки бракує людей?

– Понад 300. Це різні вакансії. З прибиральниками непогана ситуація, хоча певний час була проблема. Але бракує во­діїв автобусів і тролейбусів. Також є проб­лема з електриками, слюсарями, та й загалом з виробничими професіями.

– Ви не пробували просто пропонувати людям більшу зарплату?

– А звідки платити більше? Якщо підвищувати зарплату, то потрібно ці гроші витягти з податків, які надходять до міського бюд­жету. Але в наступному році ми все одно мусимо трохи збільшити виплати, бо зросте «мінімалка».

– А що буде з реставрацією пам’яток архітектури?

– Мусимо зробити будинок на Шевченка, 44. Думаю, щось зробимо на Леся Курбаса – хочемо продовжити пішохідну зону та підсвітити кілька пам’яток. Біда ще в тому, що у Франківську нема компаній, які ремонтують фасади. Трьох підрядників ми вже вигнали, тепер маємо четвертого, до якого є дуже багато питань.

Також будуть реалізовуватися якісь невеликі проєкти – реставрація дверей та інших окремих елементів.

Читайте також: Краса падає на голову. Де у Франківську краще не ходити (ФОТО)

Але хочу нагадати, що ще п’ять років тому в Івано-Франківську навіть програми не було з відновлення пам’яток архітектури. Ми ж відремонтували Фортечний провулок, оглядовий майданчик на ратуші зробили. Головне, що ми цей процес розпочали й надалі будемо його рухати.

– Скільки грошей плануєте витратити на новорічно-різдвяні свята?

– Наразі не можу сказати. Звісно, якісь видатки будуть. Але арки в нас є, ілюмінація є, ялинки штучні є – і на цих елементах ми цього року зекономимо.

Зрештою, я думаю, ми недооцінюємо свій потенціал. Протягом двох місяців місто може реально заробляти на туристах. Головне – створити для цього сприятливі умови.

Наприклад, з 1 грудня біля ратуші буде працювати каток. Його встановлять не за міські гроші, бо я домовився з підприємцем, який ставить такі катки у Львові та Києві. Він, звісно, буде на цьому заробляти, але частина дітей зможе кататися безкоштовно. Це діти-сироти, діти учасників АТО… Для міста – це дуже гарна подія.

На Вічевому майдані з 13 грудня по 19 січня буде стояти сцена, де виступатимуть різні колективи. Крім того, вже стало доброю традицією встановлювати ялинки по мікрорайонах. Також буде різдвяна шопка. І в палаці Потоцьких заплановано дуже багато цікавих речей.

– А протиаварійні роботи в палаці заплановані, раз ви вже про нього згадали?

– На це піде трохи часу. Але маємо позитив – виграли грант на створення музею зброї. Також маємо спільний проєкт з Українсь­кою академією лідерства. Їхній осередок має розміститися в колишньому хірургічному корпусі.

Звісно, мені б хотілося, щоб керівник (директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар – авт.) трохи більше рухався. В плані фестивалів та організації заходів я задоволений, але ще має бути ремонт. Треба шукати більше можливостей.

До теми: В розвиток палацу Потоцьких вкладуть 10 мільйонів – що робитимуть?

Але я вважаю те, що палац повернули місту, – дуже великий здобуток. До мене цього не міг зробити жоден міський голова. Я ж зміг домовитися з Бахматюком (Олег Бахматюк – бізнесмен, колишній власник споруд на території палацу – авт).

– І що ви запропонували Бахматюку в обмін на палац?

Він хотів чесних стосунків, хотів продовження договору оренди землі на вулиці Національної гвардії. Тож я переконав депутатів піти назустріч. Це питання не було принциповим для міста, але стало аргументом при поверненні палацу Потоцьких громаді.

– А що буде із земельною ділянкою біля озера? Адже виконком програв суд і має забрати звідти хрести.

– Ми й надалі будемо відбиватися в судах і я переконаний, що переможемо. Там буде зелена зона для наших дітей. В мене є таке завдання.

– У вас був діалог із за­бу­дов­ником?

– Діалог був. Але компроміс можливий лише тоді, коли цього хочуть обидві сторони. У цьому випадку людина хоче забудувати все. На що я сказав, що так не буде. Ми готові до компромісу, але до компромісу розумного. Якщо підприємець готовий віддати частину цієї території місту й пообіцяти, що там буде парк, то це я розумію. Але забудувати все – це неправильно.

Читайте також: Суд зобов’язав церкву прибрати капличку та хрести зі спірної ділянки біля озера у Франківську

Загалом, що стосується забудови, то є дуже багато моментів, на які ні я, як міський голова, ні міськрада вплинути не можемо, на жаль. До прикладу, вулиця Шевченка. Документів на землю у підприємця нема, але будує. Правоохоронні органи не реагують, органи, які видавали дозволи на будівництво, теж не реагують.

Ще один приклад – готель «Дністер». Ми погоджували фасад, але не погоджували добудову ще одного поверху. Але людина поїхала до Києва і отримала дозвіл Держархбудконтролю. Як ми можемо впливати в такому разі?

Цього року ми спромоглися прийняти новий генплан міста, де чітко показані зелені зони та місця під будівництво. Зараз цей документ «Гаразд» оскаржує у судах. Але ми боремось.

Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.