У вересні минулого року в Державній службі надзвичайних ситуацій (ДСНС) відбулася реформа, яка наробила чимало галасу, особливо на Прикарпатті. Причина – в реорганізації гірської пошуково-рятувальної частини.
В результаті тої реорганізації чимало професійних рятувальників пішли зі служби. Але без роботи вони не залишились, пише “Репортер”.
Громадську організацію «Гірський рятувальний центр» в Івано-Франківську зареєстрували ще наприкінці 2014 року. Рішення створити її було обдуманим, адже до того часу державні гірські рятувальники вже пережили чимало пертурбацій. Їх постійно реформували, вони конфліктували з керівництвом обласного управління ДСНС, а найбільше від того страждали карпатські туристи.
До теми Карпатами строєм не ходять. Що на Франківщині робиться з гірською рятувальною службою
«Спершу ми хотіли відновити роботу контрольно-рятувальної служби, яка існувала поки підрозділ гірських рятувальників не включили до складу МНС України, – розповідає голова правління ГО «Гірський рятувальний центр» Олег Ковтун. – Та все ж вирішили створити абсолютно нову організацію, яка б працювала за європейськими стандартами. За взірець взяли громадських рятувальників Польщі й Німеччини».
До теми Надзвичайники Франківщини запевняють, що гірську пошуково-рятувальну частину не ліквідують
Довкола організації згуртувалося понад два десятки людей – туристи та фахові рятувальники, які пішли з державної служби після реорганізації 2017 року. Нині вони продовжують допомагати мандрівникам, якщо ті блукають у горах. А ще пишуть проекти та виграють гранти, позаяк давно зрозуміли – сподіватися на допомогу від держави немає сенсу.
«Нам вдалося об’єднати людей, які люблять гори та мають прямий стосунок до туризму і рятувальної справи, – говорить Олег Ковтун. – Усі вони – професіонали, фізично підготовлені й добре орієнтуються в горах, що особливо важливо в дощ і туман».
Ковтун переконаний, що саме добровольці мають бути основою рятувальної служби в Україні. Тим більше за таким принципом працюють у Європі.
«Одним із найкращих прикладів є Баварія, – розповідає Ковтун. – Там є 2000 гірських рятувальників, і лише 12 із них – державні. Польський GOPR (гірська добровільна пошуково-рятувальна служба – Авт.) так само має 2000 рятувальників, 110 – державних. А в нас 200 державних рятувальників на Львівську, Івано-Франківську та Закарпатську області…».
З фінансуванням у європейських рятувальників теж усе простіше. 60 % дає держава, 40 % – спонсорська допомога. При цьому всі вони забезпечені формою та сучасним спорядженням.
До теми У Карпатах знайшли туристку із Білорусі, яка відстала від групи
«Гірський рятувальник у Польщі має право на нову форму та спорядження, якщо відпрацював 120 годин на рік, – розповідає Ковтун. – Ми ж частину свого спорядження отримали від німецьких партнерів, а частину купили власним коштом. При цьому на утримання державних рятувальників у нас витрачаються колосальні кошти. В кожній області є по два управління з надзвичайних ситуацій: управління цивільного захисту ОДА та обласне управління ДСНС. Одні – державні службовці, інші – пожежники в пагонах».
Аби навести порядок, вважає рятувальник, потрібно змінювати законодавство, і в першу чергу – створити окрему гірську рятувальну службу.
«Кожна держава має гірську рятувальну службу. А в нас: спеціалізований пошуково-рятувальний підрозділ в Івано-Франківській області, контрольно-рятувальна служба у Львові, гірська пошуково-рятувальна частина – на Закарпатті. Якийсь вінегрет – гори одні, а служби різні», – каже Олег Ковтун.
А ще в Україні потрібно ухвалити спеціальний закон про гори, як це зробили, до прикладу, в Словаччині. Цим законом чітко визначили правила поведінки у гірській місцевості, діяльність туристичних фірм, національних парків, лісгоспів тощо.
Читайте Приїхали гості на свято. У білорусів у Карпатах вкрали намети та речі
Нині в ГО «Гірський рятувальний центр» одне завдання – підготувати кадри. В цьому їм допомагають європейські партнери. Як розповіла заступниця начальника відділу з питань міжнародних зв’язків, інвестицій та проектної діяльності виконавчого апарату облради Наталія Гасюк, нещодавно карпатські рятувальники виграли грант від «Платформи розвитку громадянського суспільства». Основна мета проекту – стратегічне та операційне планування роботи організації.
«Кошти насправді невеликі, але участь у цьому проекті допоможе сформувати план роботи на найближчі три роки, – пояснює Гасюк. – Бо ж наразі невідомо, як громадські рятувальники будуть співпрацювати з Державною службою надзвичайних ситуацій».
Ще один проект, в якому бере участь організація, – «Карпатська платформа співпраці гірських рятувальників». Він передбачає співпрацю між рятувальниками чотирьох країн, фінансує проект Міжнародний Вишеградський Фонд. Окрім франківців, участь у «Карпатській платформі» беруть: «Асоціація гірських провідників «Ровінь»(Львів), гірська добровільна пошуково-рятувальна служба GOPR – група Криніцка (Польща), гірська рятувальна служба Пенінського національного парку (Словаччина) та гірська служба Чеської Республіки (Єзерські гори).
«Цей проект передбачає спільні навчання громадських рятувальників із гірськими провідниками країн Карпатського регіону, – розповідає Наталя Гасюк. – Навчання будуть проходити і на території Івано-Франківської області, і за кордоном – все залежить від тематики. Наприклад, там, де є скелі, будуть удосконалювати навички альпінізму. На річках займатимуться рафтингом. Знаю, що в Чехії будуть цікаві навчання на гелікоптерах».
Вже в липні цього року громадські гірські рятувальники поїдуть у Словаччину – вчитися рятувати людей на воді у каньйоні річки Дунаєць. А наприкінці року європейці приїдуть до нас – будуть відпрацьовувати пошуки туристів під лавинами.
