Попередні два тексти були присвячені 30-річчю відновлення Незалежності з двох боків – провалів і здобутків. Вони дискусійні, та слід усвідомити, що великі нації живуть ідеями та планами на багато десятиліть наперед. Більшість країн із клубу Великої сімки (G7) мають стратегічні плани у різних секторах, в яких є часові позначки з 2100 роком.
А нам треба просто припинити мислити радянськими п’ятирічками. Десятиліття – хороша альтернатива, для прикладу. Пропоную на розгляд свої 10 найбільш очікуваних мрій для України до 2031 року, пише Максим Карпаш для “Репортер”.
1. Середній дохід працюючого українця на рівні 1000 доларів США. Цілком приблизно можемо очікувати, що саме такою буде середня зарплата працівників освіти та медицини. Крім того, такий дохід дасть можливість підтримати після реформи пенсійну систему.
2. Принаймні половину споживаної енергії в Україні ми отримуватимемо із невикопних видів палива. Мрію, що до цього часу держава відмовиться від використання вугілля та наростить виробництво всіх видів відновлювальної енергії.
Читайте також:
3. Усі громадяни, вік яких не перевищує 40 років, розмовляють англійською. Крім багатьох побутових зручностей і можливостей, це є серйозною ознакою інвестиційної привабливості України.
4. Україна – потужна платформа і внутрішнього, і зовнішнього туризму. Туризм – одна з невикористаних можливостей нашої держави, яка принесе безліч вигод.
5. Менше держави у всіх сферах життя. В останній рік-два лапаю себе на думці, що вже не знаю імен усіх міністрів, і мені таке дуже подобається. Якщо ж серйозно, то держави має бути мінімум – задля того, аби українці більше покладались на самих себе.
6. Система правосуддя нарешті постане у більш-менш придатному для життя українців вигляді. Вважаю, що суспільний запит для цього є давно, зовнішні партнери також підтримують – мусимо досягти цього.
7. Український паспорт за можливостями для міжнародних подорожей та бізнесу дорівняється до європейського чи, наприклад, корейського.
До теми:
8. З’являться нові драйвери економічного зростання, крім металургії, ІТ та сільського господарства. Можемо багато фантазувати, що ж це буде, але важливо, аби нові сектори таки з’явились. Хотілося б, аби в них ми мали можливість реалізувати той людський потенціал, який маємо.
9. Країна наблизиться до нульового нетто відтоку українців: кількість тих, хто виїздить за кордон, зрівняється з кількості тих, хто повертається. Це буде означати, що їхнім талантам буде де реалізуватись на рідній землі. Хоч у такому разі слід очікувати більш масового заїзду заробітчан із бідніших країн.
10. Місцеві громади стануть дійсними гравцями у державному житті на локальному рівні. Ми побачимо реалістичні довгострокові плани та результати їх виконання – вони відповідатимуть дійсним інтересам громад, а не дублюватимуть державну політику.
Уважний читач помітить, що більшість моїх мрій пов’язані з суттєвим удосконаленням державних інститутів. Адже з іншими складовими успішної держави у нас і так усе доволі непогано.
