Історія почалась у 2006 році і до кризи 2009 міжнародні нафтові компанії активно рекрутували випускників українських технічних вишів, серед яких був і наш.
Ціна на нафту у 2007 сягала пікових значень 140 доларів за барель, і компанії не надто перебирали кадрами, давали зарплату до 4000 доларів з дуже солідним соцпакетом, пише Максим Карпаш у Репортері.
Критеріями відбору були: хороша англійська, знання фізики, гідравліки, математики, комунікаційні навички. Серед хлопців, які складали до 98 % студентів відповідних спеціальностей, у ті роки був конкурс. Але особливий запит був щодо дівчат: фактично забирали усіх, хто відповідав мінімальним вимогам, адже інколи у нас на 100 хлопців було 2-3 дівчини. На запитання, чому саме дівчата, іноземні партнери відповідали – гендерна політика. Спочатку це дивувало. Але тактика компаній мала сильний гендерний вплив – кількість дівчат на тих спеціальностях зросла в рази і навіть зараз становить щонайменше 15 %. І цей тренд поширився на інші напрямки, які раніше вважались «чоловічими», включно із модним нині ІТ.
Науці потрібні дівчата. Як франківські школярки знаходять себе у STEM (ФОТО)
Сьогодення в енергетичній галузі відображає ті тенденції – серед вищої та середньої керівної ланок все більше жінок. Кілька прикладів, які одразу спадають на думку: Юлія Ковалів (екс-голова наглядової ради НАК «Нафтогаз України», тепер заступник керівника ОП), Ольга Буславець (міністерка енергетики та довкілля України), Ольга Бєлькова (керівниця міжнародного напрямку в ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»), Наталія Гребенюк (виконавчий директор ПрАТ «Нафтогазвидобування») і це далеко не всі. Місцевий ІТ-сектор також наповнений жінками: для прикладу, Наталя Мухітдінова, керівниця Івано-Франківського офісу компанії Eleks, та Мар’яна Озорович, директорка Івано-Франківського ІТ-кластеру.
До речі, цього року маємо аж чотири Нобелівських лауреатки – з фізики, хімії та літератури. Лауреатками цієї премії з хімії вперше стали двоє жінок – за проривну технологію редагування геному. Також третій рік поспіль серед лауреатів взагалі є жінки. І є завершене перше десятиліття, в якому лише у трьох роках не було жодної лауреатки.
Читайте також: Максим Карпаш: Відсидітись уже не вийде, але маємо шлях
Можна по-різному трактувати ці результати, та, як на мене, вони свідчать про одне – що більше жінок залучено до науки, то більше їх досягає в ній успіху. Це виглядає банально, але ми мусимо створити направду рівні умови для чоловіків і жінок задля спільного блага. Це має стосуватися всього – від родинного життя до органів державної влади – через бізнес, органи самоврядування, освіту та всюди решта.
Наостанок думаю про те, у чому ключі успіху жінок порівняно з чоловіками. Дивлячись на найновіші тенденції, видно, що після базових професійних якостей на передній план виходять «навички 4К»: креативність, командна робота, комунікації та критичне мислення. Мої порівняння можуть здатися примітивними, але упевнений, що саме біологічна та соціальна роль жінок у патріархальному світі дозволила їм розвинути ці та інші навички. Креативність – хто може швидше та смачніше приготувати страву з мінімального набору інгредієнтів? Командна робота – хіба організація життя родини чимось відрізняється від організації колективу? Комунікації – не знаю кращих спікерів та передавачів інформації. Критичне мислення – це захисний механізм, обумовлений материнством.
Є питання?
