Про франківський пам’ятник поету Адаму Міцкевичу є багато жартів. Наприклад, про те, що то він з п’єдесталу намагається продати свій плащ. Деякі франківці й досі призначають зустрічі «на плащі», а не на площі.
Крім того, жартують місцеві, щоранку, коли ще нікого немає на вулицях, два великих поети – Міцкевич і Франко – бігають по місту й ловлять голубів, пише Репортер.
Час від часу з’являються нові «шедеври усної народної творчості». Якось, ще до карантину, випадково підслухав історію, яку екскурсовод розповідав туристам біля пам’ятника.
У Прикарпатському університеті триває іспит з польської літератури. Студентка не може відповісти на жодне запитання. Професор відчутно симпатизує вродливій дівчині, тож намагається її витягнути.
Пропонує назвати найвідомішого польського поета. Та здивована потискає плечима. Викладач підказує, що він є автором поем «Дзяди», «Конрад Валленрод» і «Пан Тадеуш». У відповідь – тиша.
Читайте також Легенди Станиславова. Небезпечна вчителька
– Ну, згадайте! Навіть у нашому місті на його честь назвали сквер і встановили там пам’ятник. У самісінькому центрі!
Студентка далі здивовано блимає очима. Але професор не здається:
– Даю допоміжне запитання. Як звали першого чоловіка?
Дівчина на кілька секунд задумалась, посміхнулась і щиро відповіла:
– Здається, Валєра.
Автор: Іван Бондарев
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.