Кривдник або жертва. Чи зможе новий закон зупинити булінг у школах

За даними UNICEF Україна, майже 70 % дітей були або жертвою, або свідком цькування у школах. Насправді, практично кожен третій хоча б раз ставав жертвою насмішок у класі, коли ще новомодне слово «булінг» не ввійшло в наш лексикон. Чи змінить щось новий закон?

Чи можна покарати кривдника?

Ще в жовтні Верховна Рада прийняла в першому читанні новий законопроект «Про протидію булінгу». Якщо точніше, то це – внесення змін до закону «Про освіту». Коли законопроект ухвалять, то неповнолітнього, який кривдить інших дітей (або його батьків), штрафуватимуть на суму від 340 до 3400 грн. Також каратимуть вчителів і директорів за приховування випадків булінгу – від 850 до 1700 грн. Згідно з цими змінами, вчителі повинні повідомляти керівництво закладу про цькування у класі, а батьки мають право вимагати повного розслідування випадків булінгу, які трапилися з їхньою дитиною.

Закон визначатиме булінг як «моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення». Конкретне визначення цього злочину значно полегшить роботу поліції.

Читайте: Чи крадуть дітей на Прикарпатті, та що робити, аби цього не сталося

«Цього навчального року у поліцію надходили заяви про конфлікти між дітьми, але ми не можемо їх трактувати як булінг. За минулий навчальний рік на Прикарпатті було 12 заяв про цькування у класі, – каже начальник відділу ювенальної превенції прикарпатської поліції Алла Бойчук. – Насправді, звернень про конфлікти у класі було більше, але поки що у законодавстві немає визначення терміну «булінг». Ми розуміємо під ним системне приниження дитини. Зараз ми притягуємо кривдників до суду за «дрібне хуліганство», а з новим законом вони вже відповідатимуть саме за булінг».

Якщо дитина фізично постраждала від принижень однолітків, у поліції відкривають кримінальне провадження, якщо цькування суто психологічне – складають протокол на батьків кривдника чи на саму дитину, якщо вона вже досягла 16-річного віку.

«Коли дитина має тілесні ушкодження, ми направляємо її на судово-медичну експертизу і встановлюємо, наскільки вони важкі. Тоді проводиться розслідування і кривдників притягують до кримінальної відповідальності, – говорить Алла Бойчук. – Минулого навчального року в нашій області були відкриті чотири кримінальні провадження через булінг. Адміністративне правопорушення розглядає суд і накладає санкції: попередження або штраф, максимальний – 3400 грн».

Агресії вчаться у сім’ях

Все ж навіть після введення штрафів за цькування розпізнати його не так просто. Згідно з дослідженнями UNICEF, більшість жертв булінгу нікому про це не розповідають. Більшість соромиться, хтось, очевидно, боїться, що, «здавши» кривдників, отримає ще гірше ставлення до себе. Карати за булінг потрібно, але важливіше – викорінювати його ще в зародку. Це мала б зробити нова українська школа, коли дітей вчать любити одне одного ще змалку, але чи дасть це результат, коли в учнів з’являться підліткові зміни в характері – невідомо. Тим не менш, все починається з сім’ї, до того ж, не жертви, а кривдника.

«Ми всі народжуємося добрими людьми, але насилля – це соціальний досвід, якого вчаться у сім’ях, через популярні комп’ютерні ігри, через сюжети про насилля по телевізору, які показують, як інші вирішували схожі конфлікти, – розповідає директор обласного центру практичної психології та соціальної роботи Людмила Підлипна. – Найчастіше булінг трапляється у підлітковому віці, бо це – вік відмежування від батьків, заперечення, розвитку агресії. Дуже часто діти у такий спосіб намагаються виділитися».

У методичних рекомендаціях про запобігання та протидію насильству, які видали міністерство освіти і науки та міністерство сім’ї, молоді та спорту, розрізняють прямий булінг (коли ображають «в лице»), непрямий булінг (коли насміхаються за спиною) і кібербулінг (в інтернеті, через гаджети). Майже 70 % образ – словесні. Також є хейзинг – ритуальні обряди для вступу в певну групу (так звана «дідівщина»).

Читайте: Діти стають добрішими? Як у франківських школах впроваджують інклюзивну освіту

Часто причиною насмішок стає якраз необачна фраза дорослого. За словами психолога, якщо булінг виникає у початковій школі, то найчастіше його ненавмисне розпочали самі вчителі.

«Діти в початковій школі ще не мають особистісного ставлення одне до одного, але авторитет вчителя є надзвичайно важливий для них. Якщо вчителька говорить, що в нашому класі є один нездара, то вона свідомо спонукає приниження цієї дитини, – каже Людмила Підлипна. – Булінг – це скидання групової агресії і завжди знаходиться «цап-відбувайло», на кого ця агресія поширюється. Учитель може зупинити цькування, тактовно пояснюючи, чому так не можна робити, зупинити цих дітей».

Булінг шкодить здоров’ю

За опитуванням Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посіла дев’яте місце у світі за кількістю постраждалих від цькування. Організація вказує, що булінг призводить до депресії, нервозності, думок про суїцид, а також до фізичних болів у спині, голові, животі.

Найчастіше сміються з тих, хто чимось відрізняється від інших. Це можуть бути зовнішні ознаки (окуляри, повнота, веснянки чи інвалідний візок), успіхи або труднощі у навчанні, замкнутий характер, низький матеріальний стан, неохайність чи деякі захворювання (затинання, порушення мовлення чи письма). Але основною причиною тривалого булінгу є невпевненість і вразливість дитини, яку одразу бачать потенційні кривдники.

«Коли дитина має занижену самооцінку, є закритою, то цим вона привертає увагу і з неї починають знущатися, – каже Ірина Глушко, психолог центру психологічної допомоги дітям «Серденько». – Поведінка у такій ситуації залежить від конкретного випадку, але найкраще ігнорувати булерів. Якщо дитина буде спокійна і не показує роздратування, то кривднику скоро набридне, що йому не відповідають».

Читайте: Пласт збирає відважних. Як франківські скаути живуть у лісі та займаються благодійністю

У центрі психологічної допомоги дітям «Серденько» проблема булінгу актуальна: батьки не раз приводили дітей, які потерпають від насмішок. За словами Ірини Глушко, консультація у дитячого психолога – перше, що необхідно дитині, яка потерпає від шкільного цькування. Відразу бігти до школи і вирішувати проблему батькам не рекомендують, – це може лише зашкодити школяру.

«Булінг призводить до важких психологічних травм, – каже Ірина Глушко. – Діти, яких цькували у школі, часто не можуть у майбутньому реалізувати себе в улюбленій професії, не можуть знайти кохану людину. Якщо дитину в дитинстві ущемили в правах, їй у підсвідомості заклався страх проявити себе, вона завжди є закритою від оточуючих».

Про те, що дитину цькують в школі, може свідчити її постійний поганий настрій, напруга, небажання йти в школу без причини. Також варто звернути увагу на малюнки, які учень чи учениця малює в зошиті на уроці, – часто вони свідчать про внутрішню напругу.

Якщо ж дитина не може правдоподібно пояснити, звідки в неї синці, подряпини, чи розірваний портфель, – це вже явна ознака, що затягувати з вирішенням проблеми не можна.