За даними Мінекономіки, у першому півріччі 2019 року Дніпропетровська область посіла четверте місце у рейтингу областей за надходженнями від туристичного збору. Якщо говорити цифрами, то до бюджету області туристи заплатили 3,1 млн грн. До речі, наша Івано-Франківщина опинилася там на п’ятому місці – 2,9 млн.
Невже Дніпро туристам цікавіший за Карпати?
Риба Андрій
Як правило, коли ми плануємо поїздку у незнайоме для себе місто, то одразу є два питання – де поселитися і що подивитися. У Дніпрі «Репортер» знайшов місце, де можна вирішити обидва – це креативний простір «Риба Андрій». Він розміщений у цоколі будинку на вулиці Володимира Великого, 13. Гуляючи середмістям, яскраву вивіску пропустити важко. Правду кажучи, «Репортер» туди пішов, бо заінтригувала назва. А з цією назвою, як виявилося, пов’язана цікава легенда.
«Коли Андрій Первозваний був у наших краях, то подарував людям чарівну рибу, – розповідає працівниця простору Ірина Кругленко. – Вона допомагала місцевим жителям виживати, творила дива й виконувала бажання. Згодом люди назвали цю рибу на честь апостола – Андрієм, і випустили назад у Дніпро. Кажуть, вона досі там плаває».
З самого початку простір «Риба Андрій» мав бути звичайнісіньким гостелом, його відкрили у 2012 році. Однак власники вирішили, аби місце мало більшу популярність, лише ночівлі недостатньо. Тим більше, місць там не так вже й багато – є два номери на дев’ять і чотирьох людей. Вартує ночівля 159 грн, додатково можна замовити сніданок або ж приготувати їжу самому.
«Фішкою нашого гостелу є поштова скринька, – каже Ірина Кругленко. – Той, хто в нас зупиняється, може придбати авторську листівку і відправити її своїм друзям чи рідним. Також є антикафе, де ми проводимо різноманітні заходи, а вечорами влаштовуємо кінопокази й акустичні концерти. Тобто до нас варто приходити, якщо хочете не просто переночувати, а цікаво провести час».
Ще однією особливістю «Риби Андрія» є туристичний центр.
«Ми пропонуємо кілька варіантів екскурсій, – говорить турагентка Ірина Ткаченко. – Наприклад, є екскурсія у селище Петриківка, яке відоме своїм малярством – петриківським розписом. Він, до речі, є у списку спадщини ЮНЕСКО. Також возимо людей на етнохутір «Козацька Січ». Це дуже колоритна місцина, де туристів зустрічають козаки на конях».
У самому місті теж є багато цікавого. Позаяк Дніпро є космічною столицею України та містом металургів, то «Риба Андрій» пропонує відвідати Південний машинобудівний завод і завод «Інтерпайп Сталь».
«На Південмаші зараз випускають тролейбуси, але в радянський час там робили космічні ракети, – розповідає Ірина Ткаченко. – Завдяки цьому, в нас, на проспекті Гагаріна, з’явився аерокосмічний центр, де розповідають про історію ракетобудування і навіть показують, як ракети запускаються в космос. Це такий собі бонус від нашого гіда».
Ну, а любителям містики й легенд радимо записатися на вечірню екскурсію «У вогнях нічного міста». Там вам покажуть «Диявольський будинок», будинок з жабами, будинок з гномами, пам’ятник кенгуру та будівлю «Клубу комерційних зборів».
Культурна промзона
Насправді у Дніпрі старих будівель не так вже й багато, хіба що «катеринки», які дуже тяжко збереглися з кінця XVIII століття, тобто з часів заснування Катеринослава. Та більше в місті таки архітектури радянської.
«Так склалося, що у Дніпрі не дуже переймаються архітектурною спадщиною, – говорить Юлія Овчаренко, менеджерка проєктів громадської організації «Культура медіальна». – Місто легко прощається з будівлями, які вже своє віджили. Але в нас дуже багато архітектури у стилі конструктивізму та «сталінського ампіру». Наприклад, будинок культури заводу імені Петровського, його ще називають палац Ілліча, є однією з найбільших будівель в Україні у цьому стилі. Хоча палац розташований у промзоні, свого часу від був центром культурного життя міста. Там є один з найкращих концертних залів – з дуже хорошою акустикою».
За словами Юлії, два роки тому будівлю викупив київський підприємець. Він пообіцяв місцевим активістам зберегти пам’ятку та відновити концертну залу. Нині реставрують фасад.
Ще одна культова будівля промзони – Будинок органної та камерної музики. Він розмістився у Брянській церкві. Щороку там проходять понад 300 концертів, з гастролями приїжджають не тільки українські, а й іноземні виконавці.
«Всередині встановлений гігантський клавішний орган, – розповідає Юля. – Він важить 12 тонн. Інструмент створили майстри німецької фірми Sauer, врахувавши всі архітектурні та акустичні особливості храму. Одного разу нам навіть вдалося організувати там акустичний концерт електронної музики. Звук був неймовірний, щоправда, тамтешні працівниці були трохи шоковані».
Дістатися у промисловий район можна на метро. Заодно побачите, як виглядає один із найкоротших метрополітенів у Європі. Він має лише одну лінію, шість станцій. Їх можна проїхати всього за 14 хвилин. Правда, до 2021 року місцева влада обіцяє добудувати лінію і відкрити ще три станції.
Враження з висоти
Ще одне місце в Дніпрі, де просто мусить побувати кожен турист – центр «Менора». Це найбільший єврейський комплекс у світі, побудований у самому центрі міста. З першого погляду будівля вражає помпезністю, площа – понад 50 тисяч квадратних метрів.
«Центр побудований у вигляді Храмового семисвічника – символу світла в іудаїзмі. Власне, звідси і походить назва «Менора», – розповідає екскурсовод Ангеліна Буланова – Висота найвищої вежі 77 метрів – це 20-й поверх будівлі».
Перший поверх «Менори» називають «Галереєю», його будували з єрусалимського каменю.
«Його спеціально виготовляли для центру, – каже Ангеліна. – Після будівництва виробничу лінію розібрали, тобто такий камінь повторити вже неможливо. Також у «Галереї» представлені 12 фасадів будівель старовинного Катеринослава, з якими пов’язують єврейське життя міста. А серцем «Менори» є центральна синагога Дніпра «Золота Роза»».
Та найпопулярнішим місцем в центрі є оглядовий майданчик. З даху шостої вежі на висоті 63 метри відкривається розкішний панорамний вид на Дніпро – і на місто, і на річку.
Поки ми чекали на ліфт, аби глянути, як то все виглядає згори, Ангеліна розповіла, що в «Менорі» є два готелі – єдині у Східній Європі, які мають систему шабат. Тобто в номерах є сенсорна система управління, вода і світло вмикаються автоматично.
«Це також стосується ліфтів, – говорить екскурсовод. – Аби людям не натискати кнопки у свято шабат (від заходу сонця в п’ятницю до заходу сонця в суботу), один ліфт автоматично зупиняється на кожному поверсі центру».
Окрім готелів, у «Менорі» можна знайти сувенірні магазини, кафе, творчі майстерні, туристичні агентства, відділення банків тощо. За словами Ангеліни, кошти, які платять орендарі за приміщення, йдуть на підтримку єврейської общини.
А з оглядового майданчика Дніпро виглядає справді розкішно. Але, як то кажуть, краще один раз побачити, ніж двічі прочитати.
Автор: Ірина Гаврилюк
Проєкт «Свої» реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.