Хоча минулорічний бюджет Івано-Франківська називали «найгіршим за всю історію», виявилося, що може бути ще гірше. В нас знову більше видатків, ніж доходів, а грошей на розвиток майже нема.
Як так склалося і звідки взяти ресурс, аби заткнути дірки, «Репортеру» розповіла перша заступниця міського голови Івано-Франківська Вікторія Сусаніна.
– Пані Вікторіє, ви, будучи фінансистом, як оцінюєте цьогорічний бюджет?
– Не позитивно. Є багато новацій. Наприклад, минулого року був підписаний Меморандум щодо врегулювання проблемних питань у сфері теплопостачання. Згідно з цим документом, із держбюджету нам додадуть 4 % ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), аби покрити різницю в тарифах на газ для населення. За попередніми підрахунками, це 110 млн грн, тоді як потреба у відшкодуванні – 210 млн. Різниця, відповідно, лягає на місцевий бюджет. Я вважаю, це неправильно. Ми платимо за тепло для бюджетних установ і не повинні платити ще й за людей.
– І де взяти цю різницю?
– В тому й проблема, що нових доходів, як таких, немає. Навпаки – доходи, які планувалися з року в рік, врізали. Зокрема, в нас забирають ПДФО від продажу альтернативної енергії – 18 %. Це немало-небагато – 50 млн. Також забиратиметься ПДФО, якщо отриманий дохід від продажу власних сільськогосподарських продуктів перевищить 12 мінімальних зарплат. Це означає, якщо людина вирощує ягоди, фрукти чи овочі та продає їх на базарі, то має так само платити державі ці 18 %.
Кричущим є і той факт, що в нас можуть забрати акцизний податок на тютюн і алкоголь – приблизно 60 млн грн.
Правда, цьогоріч відновили індексацію нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка була заморожена Податковим кодексом на п’ять років. Для нас це плюс 10 млн грн в рік. Але знову ж таки, постановою Кабміну скоротили на 50 % нормативну грошову оцінку для залізниці. Відповідно, ми отримаємо 10 млн від інших землекористувачів, але втратимо на залізниці 10-13 млн. Тобто в кращому випадку, вийдемо в нуль.
– То скільки загалом маємо повернути у держбюджет?
– Реверсна дотація в нас цього року 72 млн грн. Якщо ми будемо платити за різницю в тарифах, то від 21 жовтня 2021 року по 1 січня 2023 року маємо повернути 210 млн. Загалом виходить 282 млн грн.
– У серпні ви сумнівалися, що у 2022 рік місто зайде без боргів. Що маємо сьогодні? Кому й за що винні?
– Найбільш проблемною для нас є освітня галузь. З 2021 року на 2022 ми перенесли 53 млн боргів по освіті. А все через недосконалу формулу розрахунку субвенції.
Так само, плануючи бюджет на 2022 рік, ми порахували, що матимемо 62 млн грн потреби. Але бюджетний рік відрізняється від навчального року, тому ця потреба збільшиться з 1 вересня. Все буде залежати від того, скільки дітей піде в перші класи.
Є ще заборгованість з харчування, але в січні-лютому ми це виправимо.
– Через це в бюджеті на освіту заклали найбільше грошей – майже 2 млрд грн?
– Зокрема. А ще це пов’язано з енергоносіями. Цьогоріч тепло, можна сказати, подорожчало вдвічі.
Крім того, стипендії учнів професійно-технічних училищ зросли в три рази. Якщо у 2021 році було 490 грн, то цього року маємо 1250 грн. І це мінімальна стипендія, не підвищена. А в нас є 4200 дітей. Тобто на ПТУ цьогоріч піде 208 млн, але цю цифру ми будемо коригувати в червні, коли закінчиться навчальний рік.
Також зросла вартість харчування. Ми заклали ріст на 17-20 %, а реально буде десь на 30-35 %. Тобто ми розуміємо, що до кінця року потрібно буде виходити на якусь іншу цифру.
Ніби й ненабагато – на 10-15 % – зросла зарплата. Але якщо брати надбавки та премії, то виходить досить солідна сума.
Так і назбиралося 2 млрд. Це шалена цифра, але в інших містах так само освіта в структурі бюджету займає найбільшу частину.
– Якщо ви вже зачепили питання оплати праці, то скільки медиків потрапили під скорочення через підвищення зарплат?
– В перинатальному центрі планували скоротити 85 людей. Адже ви знаєте, що уряд ухвалив постанову, що з 1 січня зарплата лікаря повинна бути не менше 20 тис грн, для медсестри – 13,5 тис. Водночас виплат від НСЗУ не вистачає на підвищення зарплат. Це також може підкосити міський бюджет, бо ми будемо змушені покривати дефіцит. А ми і так підставляємо їм плече, допомагаючи з оплатою енергоносіїв, харчування.
Минулого року також, ви знаєте, було скорочення по нашій «первинці». Щодо інших медзакладів у мене інформації нема.
– А скільки грошей передбачили для управління капітального будівництва, яке входить у сферу вашої відповідальності.
– Ми заклали 100 млн грн на міст при домовленості, що 300 млн надійде з держбюджету.
Також заклали гроші на добудову садочків на Хоткевича і в Крихівцях. Так само хочемо розпочати будівництва дитсадка на Каскаді. Ну і Народний дім на Шевченка цьогоріч хотіли б зробити.
Заходимо в перерахунок школи в мікрорайоні Опришівці. Там розірваний договір. Все ж таки надіємось на допомогу і на співфінансування з обласного бюджету, бо дуже дорогий об’єкт.
Ведемо перемовини, може вдасться отримати якусь субвенцію з держбюджету на добудову початкової школи в Пасічній.
Крім того, на УКБ ми заклали резерв коштів, які будуть розподілятися на інші установи. Тобто ця цифра, яку ви бачите в бюджеті (560 127 200 грн), не означає, що це бюджет УКБ. Гроші будуть перерозподілятися на всі, ще раз кажу, бюджетні установи.
– А як же ремонт старого моста? Міський голова обіцяв, що роботи почнуться на початку цього року?
– Старий міст теж у пріоритетах. Але в нас зараз немає можливості зайти в капітальний ремонт. Це дуже велика, непідйомна для нас цифра. Ми будемо його ремонтувати, але так, як ремонтували шляхопровід на Незалежності.
– А якщо старий міст не витримає навантаження, а новий ще не добудують, то як?
– Це дуже малоймовірно. В нас є технічне обстеження моста і ми тримаємо ситуацію під контролем. Сьогодні навіть думки не допускається, що він може не витримати. До того ж, ми усвідомлюємо, що Пасічна – це великий мікрорайон, де є ряд надважливих соціально-інфраструктурних об’єктів, які просто не можна «відрізати» від міста.
– Цьогоріч ви збільшили фінансування МФК «Прикарпаття», але скоротили видатки на спортшколи. Вважаєте справедливо, вже вибачте, тратити гроші на команду, яка програє, а не на розвиток дітей?
– На спортивні школи ми видатки не скорочували, вони є в структурі тих 2 млрд, що заклали на освіту. Більше того, ДЮСШ № 1 потрапила в державну програму на добудову, капремонт і т. д.
Ми скоротили видатки на спортклуби, бо вирішили, що федерації самі повинні вирішувати, кому зі своїх підопічних надавати фінансову підтримку.
Що ж стосується МФК «Прикарпаття», то в нас багато років не було своєї команди. Зараз в нас є багато фанатів і, відповідно, футбольний клуб має бути. Тим більше, це є один із напрямів розвитку міста.
– Статутні капітали комунальних підприємств виросли?
– Цього року ми заклали 83 млн грн на ТКЕ якраз на погашення різниці в тарифах. Заклали 18,9 млн у статутний фонд КП «Міська ритуальна служба» на утримання цвинтарів. І заклали 60 млн грн ЕАТ на погашення позики ЄБРР на будівництво тягової підстанції.
Наразі це все, а далі будемо дивитись. Розуміємо, що й інші комунальні підприємства повинні мати гроші на розвиток, але наразі, при нинішньому бюджеті, можемо дати тільки трьом.
– «Бюджет участі» зріс до 30 млн, а чи змінився підхід до організації програми? Адже погодьтеся, не зовсім справедливо, що в категорії «об’єкти культурної спадщини» кошти виділяють на ремонт церкви в Березівці, коли в центрі Франківська на очах руйнуються пам’ятки архітектури.
– Цього року в нас буде нова номінація – підтримка індивідуального опалення.
Що ж стосується пам’яток архітектури, то це село просто самоорганізувалося, і ми з цим нічого не можемо зробити. Але якраз формується робоча група по оновленню та доповненню положення про «Бюджет участі». Тому цілком можливо, що категорію «об’єкти культурної спадщини» буде розділено на сакральні об’єкти та будинки.
– У місті також існує окрема програма щодо відновлення пам’яток. Які об’єкти потрапили в перелік цьогоріч і скільки на це виділили грошей?
– Цього року на цю програму ми грошей не закладали. Але дуже тішить, що мешканці пам’яток організовуються і хочуть щось робити. Тож ми вирішили, що будемо надавати співфінансування за рахунок перерозподілу та перевиконання бюджету – там, де є ОСББ чи будинкові комітети. Але знову ж таки, великі обсяги робіт не під силу цьогоріч міському бюджету.
– На якому етапі розробка нового генплану Івано-Франківської громади? Скільки на це витратили коштів?
– Хоч у нас Івано-Франківська громада одна, генеральні плани в нас мають бути до кожного населеного пункту. Тобто ми маємо місто, і маємо 18 сіл, які увійшли до міської територіальної громади.
Генеральний план Радчої прийняли минулого року. Зараз, можна сказати, на виході з «Діпроміста» генплани Березівки, Тисменичан і Братківців. Ми брали ті села, де генплани були прийняті найдавніше.
У 2021 році ми витратили на це, якщо я не помиляюся, 2 млн грн. А цьогоріч у бюджет заклали 5 млн.
– Якщо ситуація з грошима така неоднозначна, то чи доцільно витрачати на піар 20 млн грн? Я зараз маю на увазі видатки на підтримку ЗМІ та програму «Вісник міського голови»?
– Це не є піар. Це висвітлення інформації. Донесення до громади, що робиться в місті, що робить міська влада, що робить той чи інший департамент. Не буду хвалити міського голову і казати, що ми найвідкритіші, але й не можу сказати, що якесь інше місто в Україні може похвалитися більшою прозорістю.
– І останнє, чому ви припинили з’являтись у прямих ефірах?
– Коли в нас починалися прямі ефіри, я намагалася говорити за кожен структурний підрозділ, який курую. Однак вважаю, що керівники структурних підрозділів мають говорити самі за себе. Водночас заступник, який їх курує, повинен контролювати, направляти, підтримувати та давати наганяй, якщо треба. Але якщо це питання актуальне, то я виправлюся.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.