У плавучому доці Азовського судноремонтного заводу в Маріуполі показали гранд-оперу «Νερό».
Постановку режисера Влада Троїцького презентовано в рамках фестивалю StartUpGogolFest 2019, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей масштабний проект, який ми підготували в одному з корабельних доків Азовського судноремонтного заводу, має показати людям, що вони живуть та працюють у чарівному місті», – переконаний Троїцький.
До теми: Музична партія АН-2 з опери “Аерофонія” в Івано-Франківську потрапила до Книги рекордів (ВІДЕО)
За його словами, це унікальна подія не лише для України, оскільки ніде в світі на діючому заводі не відбувалася така масштабна та технологічно складна постановка.
Учасниками постановки стали музична формація NOVAOPERA, соціальний рейв-бенд ЦеШо, актори ЦСМ «ДАХ» та маріупольської трупи «Театроманія», а також працівники заводу.
Музику написали Роман Григорів та Ілля Разумейко, з якими Троїцький вже співпрацював в операх «Вавілон» та «Іов».
Як і попередні опери, «Νερό» базується на біблійному епосі та релігійній символіці, але звертається і до суто місцевого контексту. В перекладі з грецької «Νερό» – «вода», і, як відомо, Маріуполь був заснований греками-християнами, які втекли із Криму з-під тиску мусульманства. Таким чином, за задумом творців, опера намагається з’єднати в собі історичні та сучасні, культурні та технологічні контексти приазовського міста.
Шоу складалось із двох частин на різних локаціях: балету кранів на ваговій частині заводу та гранд-опери “Νερό” в корабельному доці. Разом із перервою, під час якої глядачі переходили з однієї локації на другу, шоу тривало дві з половиною години.
До теми: Роман Григорів: про актуальне мистецтво та цінності франківців
Балет кранів почався з того, що тепловоз із маскою Гоголя виїхав до глядачів і довгим гудком сповістив про старт події. Відтак п’ять портових кранів почали виконувати синхронні “па” під імпровізаційні музичні етюди.
Для самих “балерин” – машиністок кранів – така “хореографія” є буденною роботою.
“Щось подібне доводиться робити кожного дня. Хоча сучасним мистецтвом я не надто цікавлюся, але взяти участь у проекті було дуже цікаво. Хтось побачив у нашій роботі щось небуденне, зробив із цього мистецтво. Це просто дивовижно”, – розповіла працівниця заводу Світлана.
Після балету всі вирушили до плавучого доку, де мала відбутися гранд-опера. Глядацьку зону розмістили на спеціальних конструкціях, трохи вище нульової позначки доку. Музиканти NOVAOPERA разом з ЦеШо та головним тенором гранд-опери Андрієм Кошманом зайняли місця на елементах плавучого крана та риштувань. А в самому низу на авансцені режисер визначив місце для “Театроманії” та працівників заводу, зайнятих у постановці. За його задумом, ця група виконавців повинна була танцювати по коліно у воді, яка потрапляла у док з відкритого моря.
До теми: IYOV Григоріва і Разумейка – в десятці найкращих світових опер та музичних перформансів
Диво-опера Троїцького не залишила глядачів байдужими, після закінчення вистави маріупольці та гості міста влаштували режисеру та артистам бурхливу овацію.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.
Comments are closed.