У суботу, 15 грудня, прикарпатські археологи з Клубу Української Інтелігенції ім. Б.Лепкого презентували знахідки експедицій, які проводились у 2017-2018 роках.
Протягом двох років прикарпатські археологи провели близько двох десятків розвідувальних археологічних експедицій, пише Курс.
Завідувач відділу археології заповідника «Давній Галич» Тарас Ткачук розповів, що археологічні розвідки проходили у полях селян на теренах Городенківського, Коломийського та Тлумацького районів, де були знайдені уламки давньої кераміки, виорані сільськогосподарською технікою. Загалом археологам вдалося знайти близько 800 фрагментів різних епох.
Читайте Глина пахне тисячоліттями. Навіщо дорослі люди за свої гроші риють землю на Прикарпатті (ФОТО)
«На основі цих знахідок ми визначали де і яке було поселення, яку займало територію, біля яких річок чи потічків, – розповів Тарас Ткачук. – Надзвичайне те, що ми тепер точно знаємо, що на цих ділянках хтось жив від кам’яного віку до середньовіччя, давньоруські села».
Усі знахідки спершу відмиваються від нашарувань землі, далі шифруються, описуються та передаються до музеїв.
На зібранні також підбивали підсумки діяльності Клубу Української Інтелігенції та обговорювали проблеми та виклики, що сьогодні стоять перед археологами.
Голова Клубу Ярополк Бажалук розповів, що на сьогодні надто мало людей цікавляться археологією, бракує молоді. У майбутньому планують залучати до досліджень студентів та пластунів.
Особливо бракує техніки для експедицій. Інструментарій, з яким доводиться працювати – звичайні лопати.
«Зафіксовані на теренах Прикарпаття пам’ятки абсолютно не відповідають канонам сучасної картографії. Немає точної картографічної прив’язки. Все це повинно мати координати, бути описане. І це наше завдання на найближчий час», – зауважив Ярополк Бажалук.
Для експедицій вкрай бракує сучасних геомагнітних сканерів, які дозволять сканувати земельні ділянки замість того, щоб перекопувати їх руками. Не завадять і сучасні навігатори, хоча археологи мають вже два gps-пристрої. Допомоги на фінансування нового обладнання проситимуть в обласної ради, а також подаватимуть заявки на гранти.
У подальшому планують створити інтерактивну карту, яка буде корисною, як для звичайних туристів, так і для вчених.
