У четвер, 21 листопада у Музеї Небесної сотні в Івано-Франківську відкрили виставку, присвячену капелану-парамедику Сергію Морозу.
На відкритті були родичі, побратими, друзі та знайомі, пише Репортер.
«Створити експозицію запропонували працівники музею, – розповідає вдова Сергія Тетяна Мороз. – Я передала його особисті речі: аптечку, бронежилет, шеврони, кишеньковий ніж, його скриню капелана з особистою Біблією».
Ця іменна виставка буде діяти постійно. За словами наукової співробітниці музею Світлани Оришко, вони вже переходять на інший рівень організації роботи. Музей набуває значення меморіалу пам‘яті, в якому висвітлюють не тільки період Революції Гідності, а й війну, особисті історії ветеранів – як загиблих, так і тих, хто й зараз захищає Україну.
Ведуча заходу прочитала вірш Тетяни Мороз, присвячений чоловіку. Гостям показали прем’єру фільму дніпровського режисера, побратима Сергія, Євгена Тітаренка – «Мій друг Фрост». До стрічки увійшли фрагменти інтерв’ю з капеланом, документальні кадри з ротацій та навіть момент, де на машину парамедиків, у якій був і Сергій, наїхав танк.
Немає страждання й істерії в тій війні, – каже у фільмі сам Сергій. – Шкода звісно, що помирають люди, але на цій війні ми міняємо самі себе. Бути на війні медиком – це найбільш круте, що може бути. Ти ніби «не при ділах», але бачиш усю романтику війни. Та це все пропадає, коли привозять хлопців, порваних на шматки, ти спершу в ступорі, але потім починаєш щось робити. Ми як «спасатєлі», спали – не спали, чуєш крик: «поранені» і одразу летиш».
Говорили й побратими «Фроста», розповіли свої історії знайомства і дружби з ним.
“Сергій був моїм інструктором а потім став дуже близьким другом та духовним наставником, – розповідає Андрій «Суп»Григорчук. – Він умів дуже просто, на хлопський розум донести мені багато речей, які в школі, на християнській етиці, розповідають штампами. Я впевнений, що він не хоче, аби ми сприймали його смерть з сумом. Ні, він пішов до свого небесного тата. Я дуже радий, що він був моїм другом”.
Наприкінці презентації ще один побратим Сергія – Мишко «Лемко» Адамчак – зіграв на сопілці улюблену пісню “Фроста” – «Гуцулку Ксеню».
Також співробітники музею анонсували за два тижні відкриття ще однієї виставки – медику Ярославу Чомку, який загинув у зоні АТО.
Авторка: Тетяна Скоропляс
Comments are closed.