ЗАТРИМАНІ
Олександр Костур, 21 рік, студент, родом з міста Долина Івано-Франківської області, напівсирота, батько – інвалід І групи. Затриманий «Беркутом» 22 січня близько 13:00 години під час атаки силовиків на Грушевського. Під час затримання Сашко в кишені набрав на мобільному номер тітки, вона близько години слухала, як його допитували. Телефон вимкнувся. Його вважали зниклим, та вночі Сашка знайшли у Святошинському райвідділі міліції. Міра запобіжного заходу: два місяці тримання під вартою. 27 січня Сашка перевели Лук’янівське СІЗО. Розгляд апеляції двічі переносили, засідання мало відбутись 14 лютого о 10:20 годині. Але 12 лютого прокуратура подала клопотання про термінове засідання суду щодо зміни запобіжного заходу. Відтак, 12 лютого Костура звільнили у залі – під домашній арешт з 20:00 до 7 ранку до суду – 23 березня.
Любомир Гурмак, 32 роки, з Коломиї. За інформацією народного депутата Олександра Донія, Гурмака затримав Оболонський суд на два місяці, наразі він перебуває у Лук’янівському СІЗО. «У хлопця 10 років тому померла мати, а батько – у лікарні (і за ним доглядає сестра). Рідні не знали, де він, і чи взагалі живий. В камеру мене не пустили, побачення не дали. Завтра писатиму слідчому, хай дає письмову відповідь. З вівторка можна нести передачі», – написав Доній на своїй сторінці у соцмережі. У понеділок, 3 лютого, Апеляційний суд змінив запобіжний захід на частковий домашній арешт з 20:00 до 7 ранку.
Владислав Сілецький, з Коломиї, 20-23 роки. Засуджений на 2 місяці. Перебуває в одному з Київських СІЗО.
Віталій Маліборський, 41 рік, родом з Калуша. Поїхав до Києва 20 січня. Його затримали 22 січня близько 14:00 години під час сутичок з «Беркутом». Міру запобіжного заходу визначив Оболонський суд в ніч з 24 на 25 січня, – домашній арешт. Адвокат оскаржує рішення, наголошує, що застосування й такого запобіжного заходу є безпідставним. Клопотання щодо зміни запобіжного заходу для Віталія Маліборського суд відхилив та залишив чоловіка під вартою. Він перебуває в СІЗО.
Василь Слівінський, 41 рік, родом з Калуша. Був затриманий 22 січня близько 14:00 години під час сутичок з «Беркутом» на Європейській площі біля готелю Дніпро. Наразі перебуває в одному з київських СІЗО. Міра запобіжного заходу, визначена Оболонським судом, – цілодобовий домашній арешт. Клопотання щодо зміни запобіжного заходу для Слівінського перенесене на 11:20 годину 14 лютого. Причина: місцеперебування підозрюваного суду невідоме. Слівінський перебуває в Калуші під цілодобовим домашнім арештом.
Данило Галицький, 1975 р.н., мешканець Івано-Франківська. Обвинувачується в організації масових заворушень. Розгляд апеляції Галицькогосуд відклав на 10.00 14 лютого – до суду не з’явився адвокат. Наразі перебуває в Лук’янівському СІЗО. Він був затриманий на вулиці Грушевського 22 січня.
Михайло Остафійчук 1960 р.н. з села Потічок Снятинського району. Був затриманий увечері 22 січня на Грушевського. Йому інкримінують участь у масових заворушеннях. Рішенням Дарницького районного суду йому обрали міру запобіжного заходу у вигляді триманн під вартою. Суд стверджує, що матеріали кримінальної справи йому не надані. Апеляційний суд відклав розгляд скарги на 11:20 13 лютого. Остафійчук наразі перебуває в СІЗО. Має на утриманні матір, учасницю війни.
Дмитро Бучко, з села Гериня Долинського району. 21 січня його затримав “Беркут” у Києві на вулиці Грушевського. Суд відбудетсья 11 лютого о 12:20 годині. 11 лютого Апеляційний суд Києва залишив Дмитра Бучка під вартою.
ПОСТРАЖДАЛІ
Василь Максимів, 6.01.1973 р.н., родом з села Якубів Долинського району. Втратив око.
Василь Костинюк, 1967 р.н. з села Балинці Снятинського району. Отримав тілесні ушкодження в сутичках із “Беркутом”, також внаслідок тривалого перебування на київському Майдані звернувся за меддопомогою до Заболотівської лікарні із підозрою на туберкульоз.
Ілля Захарчук, 76 років. Був побитий 10 січня “Беркутом” під стінами Києво-Святошинського суду. Йому розбили голову, він втратив свідомість: “Спершу вдарили по стегну, а вже потім двічі по голові. – пояснює Захарчук. – Перший удар мене приглушив, а от після другого я вже втратив свідомість. Ще пам’ятаю, що отримав кілька копняків по хребту.”
“Я радий, що мені випала нагода підставити свою сиву і лису голову під кийки, аби тільки вони не падали на голови нашої молоді, яка бореться за краще майбутнє. – додав Захарчук. – У мене три онучки, одна з яких, закінчивши Київський університет, не знайшла роботи в Україні і змушена була виїхати у Дубаї. І я не хочу, щоб ця доля спіткала молодших онучок.”
ЗНИКЛІ
Василь Чіх, афганець, зник 14 січня, родом з селища Отинія Коломийського району. Василь – колишній працівник ДАІ, 1961 року народження, зараз на пенсії. 12 січня поїхав у Яготин до свого друга, голови якоїсь козацької організації. Останній раз з Василем розмовляли по телефону 14 січня – він був ще у Яготині. Казав, що проводить “політичні роз’яснення”. І відтоді звісток про нього немає – телефон вимкнений. Василь має дочку Мар’яну та сина. Координати: 0672772112 Вікторія
Андрій Карбишев, 36 років, волонтер Євромайдану, родом з Івано-Франківська, мешкає в Білій Церкві.
25 січня вдень поїхав за межі Майдану, подзвонив, що повертається, і відтоді не виходить на зв’язок. Телефони вимкнені. Андрій майже два місяці прорацював на розливі чаю біля Головпоштампу.
ЗАГИБЛІ
Богдан Калиняк помер в обласній лікарні Івано-Франківська. 52-річний бізнесмен заробив пневмонію під час сутичок на вулиці Грушевського в Києві. Про це повідомив мер міста Коломиї Ігор Слюзар, який добре знав померлого. Калиняк багато допомагав Майдану і грошима, і товаром.
Калиняк провів на Майдані майже два місяці. Останнім часом він майже без сну і відпочинку допомагав пораненим, робив “чорну” роботу, залишався на нічні чергування. Додому Калиняк повернувся хворим та втомленим. А днями активіста з Коломиї не стало.
У 90-х роках Калиняк пішов у приватний бізнес, займався побутовою технікою і відкрив свій магазин. У нього залишилися син і дочка, а нещодавно народилася внучка. Чоловік самостійно лікувався на Майдані та запустив перебіг хвороби. “Коли приїхав сюди, йому стало зовсім погано, якщо я не помиляюся, через пневмонію на тлі серцевої недостатності”, – розповів Слюзар.
На похорони Калиняка Народна рада Коломиї виділила гроші, незважаючи на те, що сім’я померлого цілком заможна. “Просто люди розуміють, що він пішов з життя не через власні амбіції, а в ім’я кожного з нас і майбутнього країни”, – вважає Слюзар.
