Цими вихідними в обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Івана Франка на малій сцені відбулася прем’єра вистави київського режисера Олени Шапаренко «Vivat Women!» за п’єсою Айвена Менчела «The cemetery club».
П’єса американського драматурга доволі популярна на Заході та у Росії. За нею створено чимало постановок. Зокрема, у 1992 році знято комедію американську «Клуб для удовиць».
«Жінка – основа життя. Якщо жінка продовжує жити – все навколо житиме…». «Жінка, жіноча місія – це взагалі, на мою думку, символ нашого часу», – говорить Олена Шапаренко. – Ця вистава – драматична лабораторія, де розтинається та розглядається у мистецький мікроскоп найболючіша та найінтимніша зона людського життя – смерть». До речі, не головних героїнь у цій виставі немає. Що цікаво, за жанром постановка насправді є чорною комедією, проте в афішах означена як «майже комедія».
За сюжетом, все, що відбувається у п’єсі – навколо весілля подруги головних героїнь та навколо відвідин могил їхніх чоловіків. Ці відвідування стали для жінок без перебільшення ритуалом та сенсом життя. Словом, все відбувається між життям та смертю.
Ближчими до життя, так би мовити, є героїні – Люсіль (Наталія Романова), Іда (Оксана Іваницька), Сем (Олександр Шиманський). А ближче до смерті – Доріс (Валентина Шиманська-Мартинова). Цікава роль Мілдред (актриса Ганна Бабинська), яка постійною присутністю на сцені уособлює самотність, межевий стан між буттям та небуттям.
«Vivat women!» – вистава моторошна, незвична. Також у ній – достатньо гумору. Йдеться у ній про те, про що здебільшого мовчать або ж говорять на кухні, чи між собою. З чим піде глядач, який подивиться постановку, передбачити важко. Цілком можливо, що перегляд цієї постановки послужить можливістю протестувати себе на життєві важливі теми.
Наприкінці березня київська режисер Олена Шапаренко презентувала іванофранківвцям свою поетичну виставу «Інкрустації» (за поезією Ліни Костенко).
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Comments are closed.