Як на свій поважний вік, жінка почувається добре: і чує, і бачить, має добру пам’ять. А в цей день, як вона собі поафірувала, має постити. Тому до їжі не торкалася, дякуючи цим Богові за свої роки.
Народилася Катерина Могитич 1914 року у селі Княжолука. У 1936 році, проживаючи на хуторі Кам’янка, одружилася з Петром Павлівим. У подружжя народилось двоє дітей – донька Ольга у 1938 році та син Іван, у 1944-му. Чоловік Катерини працював у Болехівському лісокомбінаті і був звільнений 12 вересня 1944 року у зв’язку із мобілізацією на фронт. У січні 1945 року у дім Катерини прийшла страшна звістка – чоловік загинув у бою за Батьківщину у січні 1945 року. Його поховали в селі Попелець, у Німеччині. Важке було життя одинокої матусі з малолітніми дітьми.
Вміння Катерини готувати смачні страви та випікати солодощі охопило всю околицю, без неї не обходилося жодне свято та весілля у селі.
Ювілярка радіє, що дочекалася чотирьох онуків і семеро правнуків. Нині біля неї проживає один із онуків з дружиною, вони й піклуються про свою бабусю.
Comments are closed.