Аудит проводили двоє інвалідів-візочників — представник Національної асамблеї інвалідів України в Івано-Франківській області Микола Макар, керівник танцювальної студії «Фантазія» Віталій Палков, та дві незрячі жінки — голова громадської організації «Біла тростина» Марія Гогільчин та член цієї організації Мирослава Гев’юк. Їх пропозиції та зауваження слухали заступник директора Обласного підприємства автобусних станцій Володимир Басалига та начальник автовокзалу Анна Мотрук.
Усе почалося зі стоянки поруч з будівлею автовокзалу. Тут немає окремого місця для автомобіля з неповносправним водієм. Також немає обладнаного заїзду на тротуар для візочників.
Володимир Басалига обговорює з інвалідами, де краще облаштувати заїзд на тротуар.
Під стіною автовокзалу обладнана велопарковка.
Аудитори приємно здивувалися тим, що автовокзал має спеціальний вказівник зі стрілкою на пандус.
Сам заїзд для візочників влаштували зліва від головного входу в автовокзал, він є доволі пологим. Сходи обладнали перилами. Особливих претензій до цих об’єктів не було, Микола Макар та Віталій Палков лише попросили влаштувати перила на пандусі. Хоча б з одного боку. Марія Гогільчин та Мирослава Гев’юк попросили позначити сходинки жовтою фарбою для зручності слабозорих.
Приємно здивувало довідкове бюро з віконцем на рівні візочників. За словами керівництва автовокзалу, інваліди також можуть тут придбати квитки.
Після цього аудитори вирушили до автобусів.
На жаль, автобусів, придатних для комфортного перевезення маломобільних груп населення, на Прикарпатті практично немає.
Переважно візочникам доводиться просити перехожих, щоб ті буквально заносили їх у салон. Так було і цього разу.
Керівництво автовокзалу було максимально ввічливим і намагалося дослухатися до пропозицій інвалідів. Натомість пересічні водії дивляться на проблеми неповносправних прозаїчніше. На пропозицію Мирослави Гев’юк, чи не можна паркувати автобус не за метр від перону, а ближче, чоловік, який представився «таким самим шофером, як і водії автобусів», категорично запевнив, що не можна. Жінка розповіла, що незрячим та просто людям з хворими ногами дуже важко сходити на дорогу і звідти залазити в автобус. Водій цинічно запропонував носити з собою драбинки.
Посеред дороги від платформ до шлагбауму з тротуару випинається ось така кришка каналізаційного колектору. Марія Гогільчин перечепилася за неї та ледь не впала.
За шлагбаумом влаштували ось такий з’їзд з тротуару.
Та по дорозі до того з’їзду інвалід має подолати ось таке тротуарне «бездоріжжя».
Таке ж «бездоріжжя» чекає неповносправного, якщо він перейде дорогу з боку автостанції до тротуару на перехрестя вулиць Залізничної та Лепкого. Немає тут і з’їзду.
Так само немає з’їзду тротуар з боку старого автовокзалу.
«Ми погоджуємося з недоліками, на які нам сьогодні вказали, — сказав після аудиту Володимир Басалига. — Ми узгодили ті речі, які маємо виправити. На те вони недоліки, щоб їх виправляти. Будемо працювати. Чесно кажучи, про існування деяких речей ми і не підозрювали, але для того ми сьогодні зустрілися».
Басалига запевнив, що для автовокзалу не має значення, скільки людей з обмеженими можливостями користуються послугами автобусних перевезень. За його словами, аби виправити те, на що сьогодні вказали представники організацій інвалідів, не потрібно великих коштів.
Як каже Микола Макар, автовокзал досить непогано обладнаний для потреб людей з особливими потребами. За 10-бальною шкалою його доступність можна оцінити на вісім. За підсумками аудиту він заповнить спеціальну анкету, де буде вказано по пунктах наявність чи відсутність на автовокзалі тих чи інших умов. Цей документ має допомогти посадовцям автовокзалу усунути недоліки.
