Микола Волков Взимку в Івано-Франківську почали вилучати рекламні конструкції на тротуарах. Ініціатива виправдана і корисна. Та настав час підняти голови з землі і подивитися догори на будинки. Адже вони також обліплені рекламою.
Гоголь цілком міг придумати знаменитого полковника, проїжджаючи через Нижнів Євгенія Ступ’як Народні легенди та перекази з часом забуваються. Все менше стає тих, хто може їх переповідати, маліє віра у тих, хто слухає. Проте повернення дискусії навколо міфу можливе завдяки з’яві, здавалося б, дуже віддаленої речі, — для прикладу, виходу фільму. Нещодавно в Україні відбулася прем’єра «Тараса Бульби» режисера Володимира Бортка за однойменною повістю Миколи Гоголя. І це одразу викликало безліч зауважень — літературних, політичних, кіношних. І знову стало актуальним питання — що Гоголь видумав, а що відбувалося насправді?
Микола Волков Потепліло, у місті з’явилися нові господарі — літні майданчики. Вони хазяйнують де і як заманеться, не дуже зважаючи на загальні правила.
Марія Гаврилюк На Паску люди забувають про щоденні негаразди, пробачають образи і налаштовуються на позитивні емоції. Тому напередодні «Репортер» намагався відволікти читачів від буденних проблем і з’ясувати, як відомі на Прикарпатті люди проводять Великодні празники: де святкують, що кладуть до великоднього кошика, що їдять та п’ють на Великдень, чи дотримуються перед тим великого посту… Більшість з опитаних радо відповіли на запитання, а також розказали про сімейні традиції та поділилися спогадами.
Микола Волков Ці дві колимаги з’явилися в Івано-Франківську минулого тижня. Їх вивезли із двору будинку по вулиці Лепкого. Розбиті автівки, які фактично вже є металобрухтом, мимоволі стали «прикрасою» обласного центру.
Через бездіяльність чиновників понад 300 іванофранківців уже три роки не можуть отримати обіцяну землю Марія Гаврилюк «Хто не хоче працювати, той шукає причини,а хто хоче — шукає засоби».Народна мудрістьЧерга на земельні ділянки в Івано-Франківську є чималою — 2902 особи. Вона майже не просувається, і люди поволі втрачають надію. Три роки тому міська влада пообіцяла іванофранківцям надати приблизно 400 ділянок під індивідуальну забудову і таким чином значно просунути тую чергу. Але донині землі ніхто не отримав, невідомо коли отримає, та чи отримає взагалі.
Микола Волков Весна нарешті. Теплим вечором можна прогулятися Івано-Франківськом. І все б нічого, якби міські комунальники ні за що, ні про що не осипали мешканців з ніг до голови пилюкою.
Слідами одного дозволу на будівельні роботи Андрій Філіппський Спершу був лист у редакцію. Мешканці однієї з івано-франківських новобудов (вул. Саєвича, 5А) просять у «Репортера» допомоги. Заселилися люди у затишний будинок біля міського озера, а їхній верхній сусід вирішив добудувати ще два поверхи над тими шістьма, що вже були. Решта від тої будови не має спокою. Ані домовитися з сусідом-будівельником, ані вплинути на нього через усілякі інстанції людям не вдалося. Тому, «… звертаємося до вас із проханням провести незалежне, об’єктивне і ретельне журналістське розслідування правомірності надбудови із висвітленням його результатів на шпальтах газети».
Як владі підтримати підприємців — курку, що несе золоті яйця? Тетяна Соболик Нині, якщо глянути на центральну частину міста, можна без зайвого напруження помітити, що велика кількість приміщень порожніє з вивісками «оренда». А ще рік тому ціна одного квадратного метра в центрі була в рази більша, ніж зараз. На той час це була ринкова ціна. В умовах економічного зростання росли і ціни. Однак нині багато підприємців, якщо не закриває, то скорочує свою діяльність. Тому саме час поговорити про зниження фінансового навантаження, де тільки це можливо. Бо крім моральної підтримки, нині треба підтримувати ще й фіскально.Припускаємо, що грамотною поведінкою у цій ситуації було б дати можливість тим, хто ще може заробляти на себе і своїх працівників, знизити ставку на оренду приміщень, землі тощо. Бо є очевидна загроза того, що якщо зараз цього не зробити, то ті люди, які б могли в більш ліберальних умовах працювати, звільнять своїх працівників і закриються. Таким чином на соціальний захист держави покладеться ще більша кількість людей, котрі будуть не здатні прогодувати себе та свої сім’ї. Вони опиняться на біржі, що не вигідно ані владі, ані самим людям.
Микола Волков Стільки оптимізму з’явилося, коли декілька років тому вулиці Івано-Франківська почали вимощувати плиткою. Здавалося, ось воно! Нарешті є вирішення проблеми поганих тротуарів. Та зараз видається, що кращими вони мають стати зовсім не від плитки.
Кредитна спілка «Косівська» допомагає людям і в радості, і в горі. Та не всі позичальники оговтуються після співпраці з косівською спілкою
Микола Волков Подібної зневаги до архітектури не пам’ятають навіть старожили. Те, що відбувається останніми роками в Івано-Франківську, по праву може вважатися безпрецедентним періодом вандалізму «в законі». Черговий приклад «Репортер» знайшов на вулиці Степана Бандери.
Європозика для «Теплокомуненерго» — панацея чи марнотратство?Андрій ФіліппськийЗа одним із сучасних міфів, чи не найголовнішою проблемою в Україні є відсутність коштів. Це може стосуватися як окремої людини, так і підприємства, міста, регіону. Мовляв, усі перешкоди в розвитку пов’язані з нестачею фінансування. І майже всі все знають, хочуть та вміють — просто дайте більше грошей. Тоді вони, нарешті, куплять необхідне, зроблять і втілять задумане. І напевно з нинішніх байдужих лінюхів автоматично перетворяться на трудоголиків?ентузіастів: випустять конкурентноспроможну продукцію, «порвуть» усі ринки… Не порвуть. Бо це лише міф. Насправді, більші гроші здатні лише додати динаміки — наприклад, допомогти добрим стати найкращими. А от зробити із поганого підприємства лідера ринку вони не можуть. Без добре продуманих ідей та детальних чітких розрахунків будь-які суми просто вилітають у трубу. Хоча, в Україні вони ще часто потрапляють і до кишень.
Микола Волков Через комунальний безлад, який панує в Івано-Франківську, мешканці міста починають брати ініціативу у свої руки. Перші паростки великих змін вже проростають.