Напередодні свят «Репортер» відправився у Галицький район, в село зі святковою назвою Різдвяни. Село – приблизно 150 дворів, через один порожні. А в решті живуть по двоє стареньких бабусь і дідусів, які завжди чекають свят. Бо тоді до Різдвян з’їжджаються їхні діти, онуки, правнуки. І ніхто не порушує цієї традиції, бо вона свята.
Звільнені бійці – люди тижня. В результаті недавнього обміну полоненими вдалося звільнити 146 українських вояків. Серед них були й прикарпатці: Микола Стасюк, Михайло Бабчій, Руслан Тинкалюк, Антон Боєв. Вони вижили, не зламались і повернулися додому…
Різдвяний настрій уже витає у повітрі. Чи прийде свято у Донбас? Колядки у підпіллі, мрії маленьких українців на окупованих територіях. Як святкувати, коли довкола війна?
Три посилки через «Нову пошту» передали бійцям у зону АТО із Городенківського району. Одну з них спакувала донечанка, яка знайшла вимушений притулок зі своїми дітьми в Чернятині. На знак вдячності за теплий прийом вона злагодила продуктовий пакунок із супровідним листом. Посилка безадресна, єдине, про що просить переселенка: щоб бійці, які прочитають того листа, відчули вдячність за те, що охороняють мирний спокій.
Фільм знятий в серпні під час боїв в Іловайську, а саме 20-21 числа. Там іванофранківець Руслан Ганущак перебував як військовий журналіст.
Кожного з подарунком у руках мальтійці фотографують, аби потім людина, яка збирала цей дарунок, могла знайти в мережі фото і пересвідчитися, що він дійшов до адресата. А ще спільний подарунок отримує кожен клас, і один – вся школа.
Терористи використовували стрілецьку зброю, гранатомети, міномети та артилерію.
Місяць ми стояли в Луганській області, тримали блокпост в одному із сіл під Станицею Луганською. Тоді боїв там ще не було. Коли ж на початку жовтня нас перекинули до села Нікішине в Донецькій області, ніхто й не підозрював, куди саме ми потрапили…
Навколо Снятинського дитячого будинку-інтернату – скандал.
Міська влада виклала на своєму сайті мапу з усіма об’єктами цивільної оборони Івано-Франківська. Звісно, краще б воно не знадобилося, але в теперішніх умовах знати це потрібно. Тож куди в разі чого ховаємося?
Будь-яка стресова ситуація має вплив на психіку людини. Наприклад, побачити аварію – це теж може стати причиною дуже сильного стресу і травми, вже не кажучи про військові дії, вимушене переселення.
Маленькі патріоти часто малюють українську символіку. Найчастіше – солдатів з українськими прапорами, тризуб, багато квітів і сонечко – саме так у дитячій уяві має виглядати мир.
Можна змонтувати вежі та увімкнути на окуповані території українські канали. Є люди, готові зробити це власним коштом. Але все впирається в бюрократію!
Нині донеччан лякають усіма страхами і блокадою міста. Хоча, здається, за весь цей час тих, хто там лишився, вже важко чимось налякати. Що ж нині відбувається на окупованих територіях, «Репортеру» розповіли самі мешканці.
Повернення 12-річки, вступ до 10 класу за результатами ЗНО, контракти та захмарна зарплата для вчителів – в українській школи знову реформи. Нині і освітяни, і батьки жваво обговорюють проект Концепції розвитку освіти на 10 років. Отже, що готує нова школа?