У неділю, 17 січня, українці вибирали Президента. Як і прогнозували більшість аналітиків, у другий тур вийшли Юлія Тимошенко та Віктор Янукович. Та попри всі передвиборчі рейтинги і опитування, виборці йшли голосувати з різними очікуваннями. Тому результати першого туру сприйняли неоднозначно.

Вам пощастило, якщо ви живете та працюєте в центральній частині обласного центру. Тут навіть якщо й трапляються «наледі», то їх зчищають. На відміну від вулиць Ушинського, Макуха, Промислової, Польової, Ребета, Дудаєва. До цього переліку начальник міського управління ЖКГ Петро Косюк додає «ще деякі бічні вулиці». Однак, за його словами, 95 % вулиць є чистими та сухими. Дивно, бо на око все виглядає значно гірше…

Чомусь так стається, що зима (весна, літо, осінь) в Україні завжди приходить несподівано. Цьогорічна біла пора року – не виняток, кажуть в івано-франківському травмпункті. «Люди психологічно не готові до змін погодних умов на дорозі, – розповідає лікар-травматолог Богдан Ризанич. – На початку зими маємо багато свят, мешканці активно ходять вулицями, поспішають за покупками. Відповідно травматизм зростає на 25‑50 %».

Відомо, що люди на Західній Україні найбільш побожні. І повниться вона дивами. У нас, на Івано-Франківщині, вони трапляються мало не у кожному районі, а в деяких і по декілька. Перерахувати всі майже неможливо. Бо тільки минулого місяця заговорили про появу аж двох образів Христа – у Надвірній та у Надієві Долинського району. «Репортер» вирішив дізнатися, що бачать люди у тих знаках, як їх розуміють, і що думає про такі речі церква.

У серпні ми розповідали про старовинний рояль, який гине в аварійному будинку по вулиці Вірменській, 1 в Івано-Франківську. І ось знайшлась людина, яка вирішила врятувати цей старовинний музичний інструмент і реставрувати будинок. Ним виявився підприємець Володимир Колковський, директор будівельної компанії «Скол».

Астрологи кажуть, що рік, який минає, був таким собі перехідним періодом. Для Івано-Франківщини він справді став роком важких випробувань і незавершених справ.

У вівторок, 29 грудня, близько 9 години, на розі вулиць Коновальця і Петлюри в Івано-Франківську вітер звалив стару тополю,…

На сторінках вашої газети я й очолювана мною Державна житлово‑комунальна інспекція в Івано-Франківській області були «удостоєні уваги» заступника начальника управління житлово‑комунального господарства Івано-Франківського міськвиконкому Михайла Вінтоняка та його однодумців.

Відповідь на статтю «У Русі знову переворот» («Репортер», № 50, 17 грудня).
«Тримайте, бо піду» сказали на прес-конференції очільники Івано-Франківської міської організації НРУ після проведеного зібрання крайової ради 11 грудня, яке було скликано з порушенням норм статуту. Проте засідання було не чинним через відсутність кворуму.

Цього разу знову передаємо привіт нашим комунальним службам. На фото перед вами – івано-франківська вулиця Сабата. Протягом кількох місяців…

Схоже, що стільки розбіжних думок, як про мера Віктора Анушкевичуса, в обласному центрі ще не було. Мало хто ставиться до його роботи нейтрально. Більше – категоричності, як позитивної, так і негативної. Напевно, є що згадати. Бо про жодного з попередників не писали книжок з викриттям кримінальних справ і не знімали фільмів.

Фото зроблене в одному з дворів у районі вулиці Бельведерської. Що воно таке? Мала архітектура. Може, колись це була громадська вбиральня. Може – підсобне приміщення

Івано-Франківськ останнім часом перетворюється на суцільний базар. Нам постійно намагаються щось всучити. Це може бути стартовий пакет, реклама супермаркету, політична агітація

Кожне місто живе своїм життям, дихає своєю історією. Потрапивши в інший куточок України, завжди хочеться дізнатися про найголовніше, найцікавіше. Особливо, якщо часу на оглядини дуже небагацько. Крім офіційних осіб, поспілкуватись і з пересічними мешканцями. А ще – порозглядати особливу архітектуру міста.

У 90-х зі зміною форм власності в державі почали створюватися нові підприємства. Ці процеси у суспільстві досі асоціюються із бандитськими розборками, нерозкритими вбивствами, «кришою», рекетом тощо. До нинішніх часів територію вже нібито поділили, рекетири стали чесними підприємцями, а всі конфлікти прийнято вирішувати через суд, а не «стрєлками» і стріляниною. Тому дещо дивною видалася інформація про захоплення одного з прикарпатських ринків місцевими рекетирами.