Категорія

Війна

Категорія

У вівторок, 10 травня, патрульна поліція Івано-Франківська в центрі міста публічно прозвітувала за перші 100 днів своєї роботи. А «Репортер» теж написав стоденну історію патрульних — з деталями, іноді з коментарями.

Це стара резиденція священика у селі Клубівці, зведена ще у 1936 році. В радянські часи там була амбулаторія, пізніше – просто пустка. Тож коли приїхали, кажуть ,було страшно. Але очі бояться, а руки роблять. Фактично за місяць виконали всі внутрішні роботи і вже наприкінці цього тижня планують приймати перших хлопців.

25-річний Василь Чорнецький з села Велика Кам’янка Коломийського району більше року відслужив у 24 бригаді — у розвідці. З жовтня минулого року демобілізований. Він сирота. Змалку виховувався у тітки. Зараз хоче мати своє. А має лише столітню бабусину хату, яка вже не піддається ремонту. Громада села готова помогти з будівництвом нової.

На які гроші живуть депутати франківської міськради, хто олігарх, а хто декларує доходи за межею виживання… Мер Марцінків пообіцяв, що всі декларації будуть оприлюднені на сайті міськради. Обіцянка, скажемо так, виконана на третину — поки що оприлюднено лиш 28 із 42 декларацій

Минулої п’ятниці в Івано-Франківську організували трохи піарну, але направду потрібну акцію — мер Руслан Марцінків і його заступники проїхалися центром на інвалідних візках. Хотіли відчути, з якими проблемами щодня стикаються візочники. Посідали у візки на Вічевому майдані, за годину проїхалися до Білого дому, встали та й пішли кожен у своїх справах. А «Репортер» поїхав далі…

Івано-Франківськ давно заполонила стихійна торгівля. На тротуарах продають усе — від молока та яєць до вживаних речей. Дехто з мешканців то купує, а дехто жаліється, що не пройти вулицями. У торговців свій аргумент — мовляв, це єдиний їхній заробіток, який дає вижити. Міська влада стверджує, що стихійну торгівлю викорінить, а продавців зажене на облаштовані ринки. Як думаєте, це реально?

Сергій Коломоєць два тижні тому повернувся додому зі шпиталю. Біля Павлополя Донецької області вони з побратимом підірвалися на розтяжці. Сергію посікло ноги, а побратим загинув на місці.

«Знаєте, нас зараз можуть зрозуміти люди, які залишили все під час війни. Але на них бомби падали, а над нами не було нічого. Нас вбивав мирний атом. Ніхто тоді нічого не сказав. То все було спокійно-преспокійно».

У січні Франківську представили нового головного архітектора — Дмитра Нижника. Першим завданням для нього міська влада поставила облаштування скверу на вулиці Сахарова, 30. Зараз там розрили землю, брукують пішохідні доріжки. Та й не лише там.

Увага НКВС завжди була прикута до невеликого села Красна у Надвірнянському районі. Адже красняни воювали за Україну — в УГА, ОУН, УПА. У радянські часи тутешнім було важко влаштуватися на роботу чи вступити до вишу — через тавро бандерівського села. Звісно, на Прикарпатті воно не одне таке, але це особливе. Наприклад, нині на Донбасі воюють майже 30 місцевих!

Віталію — 46, за фахом геолог. До війська його забракувала медицина. Тому з червня 2014-го разом з іншими надвірнянськими волонтерами збирає та возить передачі на Схід — у різні куточки, для різних підрозділів

Кожен із батьків погодиться, що жодні гроші не варті того, щоб твоя дитина верталася додому у сльозах, бо на неї накричав дядько в автобусі. На жаль, такі випадки не поодинокі

Якщо у містах це відбивається лише на комунальних платіжках та кишенях мешканців, то у прикарпатських селах нестача води — серйозна проблема. Після повені 2008 року почали висихати криниці, а річки стали значно мілкіші.