“Коли маму допитували, аби не чули її криків, то заводили «Студебекер». Її били по гомілках. А я внизу чекав своєї черги. Мене не били, лиш пальці в одвірки затискали, що порвали сухожилля. Тримали до вечора. Коли відпустили, то мама тихенько питала, чи я нічого не сказав. Я кивав, а вона сказала, що також терпіла”.

Тепер приходить розуміння, що ті черги забирали у нас час на самих себе, своїх близьких та коханих, улюблені справи та звички. І добре, що тоді не було ще й коронавірусу.

Десятиліття було цікаве. З одного боку – будівництво нових шкіл, садочків, адмінбудинків, з іншого – тотальний дефіцит, величезні черги, харчі по талонах. Звісно, на поштівках черг нема.

Франківчанка Тетяна Татарчук – доцент кафедри хімії в ПНУ. Вона очолює навчально-науковий центр хімічного матеріалознавства та нанотехнологій університету, має понад 50 наукових публікацій і більше 1100 цитувань.

Старожили розповідають випадки, коли голодні вовки виходили з лісу та швендяли околицями Станиславова у пошуках поживи. Втім, наймасовіша поява диких тварин у середмісті була пов’язана зовсім не з морозами

За даними дослідження дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), 58,4 % українських підлітків дізнаються про секс в інтернеті, 41 % – від друзів та однолітків.

«Особливим було навіть його привітання, – посміхається Орест Заборський. – Він просто піднімав напівзігнуті руки. Хтось казав: «О, Заливаха здається». А він просто так вітався, але не з усіма. Той жест був символічний – це тризуб».

Цими вихідними дописом Ольги Склярчук захоплювався чи не весь західноукраїнський сегмент соцмережі Facebook. На фото вона в білій сукні та з червоною стрічкою каталася на ковзанах на озері Бребенескул.

«Необхідно зазначити, що в наш час штучні нейронні мережі починають завойовувати увагу значної кількості спеціалістів внаслідок того, що завдяки сучасним…

До речі, на жодній франківській листівці видання Міністерства зв’язку СРСР немає бронзових, мармурових чи інших різновидів «вождя», що дещо незвичне для тих часів.

Якщо людина з іншої області, то соцслужби можуть відмовити в допомозі. Це пов’язано з пропискою, з купою довідок і небажанням комусь допомогти.

Місто Бахмут стало першим на Донеччині, що об’єднало навколишні села. І хоч до об’єднання громада йшла довго, нині вона є однією з найуспішніших не лише в регіоні, а й в Україні загалом.
#СВОЇ

Одна з таких «вогнетривких» кам’яниць має цікаву історію. Її адреса – Шевченка, 32, і стоїть вона на перехресті з вулицею Гординсь­кого. Споруджена наприкінці 1840-х для шкільного вчителя Преєра. Під час страшної пожежі він, певно, не раз подякував Господу.

Загалом субсидію на Прикарпатті нарахували для 98 тисяч осель. А це кожна п’ята сім’я в області. Майже всі вони отримують допомогу готівкою.

Цікаво, що франківцям полюбився саме «Одуванчік». Її, до речі, люблять у всіх піцеріях Veterano. Вона має дуже багато інгредієнтів – моцарела, салямі, бекон, шинка, курка, гриби і цибуля. Смакота!