Веб-сайт газети «Репортер» report.if.ua є динамічно оновлюваним, завжди актуальним ресурсом із постійно коментованими матеріалами і стабільно високою кількістю відвідувачів.…
Щотижня у нашій газеті:• найсвіжіші регіональні новини політи ки, економіки, культури та спорту• репортажі, аналітика, інтерв’ю з відомими та…
Овен. Може виникнути питання про перехід на нову роботу. Ваша працездатність збільшиться, це дозволить легко впоратися із будь-яким завданням. Телець. Перед…
Почуватися краще людині допомагають не тільки певні мелодії, а й певні інструменти. Наприклад, орган гармонізує діяльність хребта та «наводить лад у голові». Тому недарма на ньому виконували твори переважно в церквах і храмах, після чого люди виходили зі світлим розумом і чистими думками. Щодо церков-них дзвонів, то сучасні вчені з’ясували, що вібрації їхнього звуку мають руйнівну дію на хвороботворні бактерії.
Це щипковий інструмент, який використовується в гуцульському музичному побуті. Невеличка металева підківка зі сталевим язичком посередині притискається до рота.…
– Як ви ставитеся до влади?– Як до дружини.– Тобто?– Трішки боюся, трішки люблю, трішки лаю. Хочу іншу.
Андрій Філіппський У попередньому номері «Репортер» надрукував матеріал «Віктор Анушкевичус намагається перерозподілити бюджетні кошти». У ньому йшлося про проект рішення щодо зміни головних розпорядників бюджетних коштів. Замість Івано-Франківського міськвиконкому – на управління. Стаття отримала резонанс. Особливо в міській владі. Віктор Анушкевичус навіть зібрав у понеділок прес-конференцію. Крім того, оскільки в матеріалі була представлена лише авторська думка, більшість із задіяних осіб відчули себе ображеними. Втім треба нагадати, що ми обіцяли надати можливість висловитися всім охочим. Перше слово – міському голові.
Тетяна Соболик Минулої п’ятниці відбулася XXXII сесія Івано-Франківської обласної ради. Порядок денний, як завжди, був насичений — майже 60 питань. І, як завжди, планувалося закінчити сесію за один день. Відтак якщо формальні питання на кшталт внесення змін до рішень сесії облради чи уточнення обласного бюджету приймалися доволі легко, то були рішення, які змушували депутатів дискутувати. Бодай трохи.
Надія Шегда Передостанні вересневі вихід-ні були для рожнятівців святом. Усіх охочих запросив III обласний бойківський фестиваль. Упродовж двох днів гості та господарі частувалися, забавлялися, танцювали, співали, трембітали, грілися біля бойківської ватри. В суботу — на хуторі Вільні вітри, що поблизу Осмолоди, а в неділю «переїхали» до селища Брошнів‑Осада.
Микола Волков В Івано-Франківську вже два роки керівництво міського стадіону «Рух» конфліктує з податковою адміністрацією. Справа дійшла до суду. Яблуком розбрату стало положення закону. Кожен розуміє його по‑своєму, а страждає найбільша в області спортивна споруда.
Почуватися краще людині допомагають не тільки певні мелодії, а й певні інструменти. Наприклад, орган гармонізує діяльність хребта та «наводить лад у голові». Тому недарма на ньому виконували твори переважно в церквах і храмах, після чого люди виходили зі світлим розумом і чистими думками. Щодо церков-них дзвонів, то сучасні вчені з’ясували, що вібрації їхнього звуку мають руйнівну дію на хвороботворні бактерії.
Тетяна Соболик У вівторок, 15 вересня, відбулася прес-конференція міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса. Попри те, що присвячена вона була підготовці до зими, мова йшла й про інше.
«Золотий вересень» у Станиславові. Сонце волі та важкі часи Іван Бондарев Рівно 70 років тому, 17 вересня 1939 року, Червона армія перейшла польський кордон і розпочала «похід по визволенню Західної України і Білорусії». Події тих далеких часів оцінювали по‑різному. Наприклад, путівник по Івано-Франківську 1970 року подавав усе в романтично‑казковому світлі: «Все яскравіше розгоралася ватра революційної боротьби. І прийшов день, коли в її полум’ї згоріли штучні кордони, що відділяли Галичину від Радянської України. Як проміння вранішнього сонця розганяють нічну пітьму, так золотий вересень 1939 року засвітив над західно-українськими землями сонце волі і правди». А ось діаспорний історик Петро Ісаїв налаштований песимістично: «Настали сумні, важки, похмурі, страшні, просто трагічні часи, під безбожницьким, жорстоким більшовицько-московським режимом».