Східний провидець казав, що народ знищити просто. Для цього треба здурити його трьома облудами. Неправильним іменем, дорогою, що нікуди не веде, та ворогами, робленими з паперу.

Тамтешні мешканці відкривають свої двері, аби допомогти гостям краще зрозуміти колорит заокеанського життя. Така практика є поширеною у всіх штатах і звична для простого американця.

Франківськ невеликий, компактний і, на перший погляд, однорідний. Проте, це тільки на перший погляд. Насправді він ховає в собі цілі світи, що практично не перетинаються й не хочуть знати один про одного.

Інтрига з брендом «Вакарчук-президент» нині практично випірнула з мутного закулісся на рівень «preliminary work» – підготовчих політтехнологічних операцій.

Може й має рацію мер, коли, наче закляття, повторює про «найбільш християнське місто». Якщо ви не приймаєте екзистенційних рішень, то єдине спасіння – в утриманні ритуалу.

Через проукраїнську позицію Магрицька потрапила до «розстрільних» списків так званої ЛНР.

Кричать, реформують, голосують, звинувачують одне одного, всі вже в лайні по самі вуха й кінця тому не видко. А що в основі? Адже якийсь задум має бути в основі.

Розмовами про правила безпеки, про інтимні зони, особисті кордони, про те, як кликати на допомогу, що робити, якщо незнайомець тягне тебе до покинутого будинку чи в автомобіль, ми знижуємо ризик ситуацій, в які може потрапити дитина.

Зазвичай учасники програми Work and Travel їдуть до США більше через подорожі. Побачити на власні очі картинки з інтернету, місця з відомих фільмів, а то й улюблених кінозірок.

Дехто вважає «межове запитання» ключем, що здатний відкрити двері до пізнання свого місця у світі, а іноді кажуть «свого призначення».

«Репортер» ретельно розпитав радника в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун Юрія Джигира, які зміни чекають на нас уже з 1 січня:

В кожного незламного донкіхота – свій окремий паперовий млин. Антикорупціонери поборюють мальовану корупцію в той час, коли справжня квітне біля кожного корита.

Американської мрії не було ніколи, Статуя Свободи у снах не з’являлася, Нью-Йорком не марив. Та одного разу взбісили чотири стіни рідної кімнати

Головне – визначити ворога та переконати кількох простуватих у тому, що він «не свій», що він «збоченець» або ж «проти нас замислив». Ситуація цьому сприяє.

Безнадійно самотні люди хваляться тисячами фейс­бучних друзів і гарячково підраховують лайки під своїми фоточками і текстами. Але що станеться того дня, коли – не дай Боже – біда постукає в їхні двері? Радше за все «друзі» завалять їм стрічку плаксивими і синюшними емодзі.