Скільки кроків відділяє нас від продукту, який врешті-решт перетвориться на щось у тарелі. Де та грядка, де той сад, де та стайня, де той ліс, з яких ми беремо те, що їмо

“Десь тоді мені вперше приснився сон про Яблонків”, – пригадує Тарас Прохасько

Радіоведучий «Західного полюсу», а нині військовий 10 ОГШБ Артем Колосов написав для Репортера іронічну, емоційну й подекуди різку колонку про інформаційну гігієну

Великоднє диво тримається власне на тому, що воскресіння відбувається у кострубатості. Бо кострубатим є наше бачення бездоганності Божого плану

“Як оповісти дитині такі речі, які сам допетрав, коли вже перестав дитиною бути. Перестав, бо допетрав”, – пише Тарас Прохасько

“Серед своїх найбільших гріхів мало не найбільшим моя мама вважала той, що не привила нам з братом глибинного християнського світогляду і практикування. Карала себе за те, що у сімдесятих мало займалася нашою катехизацією”

“Не маємо підстав розслаблятись, адже удари росіян не припинились, а енергетична галузь уражена серйозно”, – пише Максим Карпаш

“Якщо існує любов до Батьківщини, боги безсилі у своїх інтригах і намірах”, – пише Портников.

“Зрештою, людська природа – і всіх разом, і кожного зокрема – завжди прагнула балансувати між двома грубими згубша станами”, – пише Тарас Прохасько

Цього разу колонка Тараса Прохаська – про моторошне усвідомлення крихкості життя

“Так от, попри все, мені здається, я відчуваю, що ми вигребемо”, – пише Зоя Казанжи

“Ця війна народила історичну Україну.Тобто таку, яка аж тепер стала повноцінним історичним народом. Досі цього не було”, – пише Тарас Прохасько

“Одною з найхарактерніших рис того кота була така прадавньо-фісософсько-богословська побутова річ, що він уникав імені…”

“Впродовж років я неодноразово був йому вдячний за те, що мав у кишені ножа”, – пише у своїй черговій колонці Тарас Прохасько

У часі війни ліпше читати те, що було перед війною, – аби нагадати собі, за що ця війна, пише Прохасько