Категорія

Історія

Категорія

За міжвоєнної Польщі мешканці Станиславова жартували, що «у Варшаві на Бельведері живе президент, а в нас – жиди». Йшлося про резиденцію глави держави, облаштовану у колишньому магнатському палаці, та західний район нашого міста, де мешкали найбідніші, переважно євреї.

“Окрім зустрічей з письменниками і розмов на історичну тематику, на фестивалі започаткуємо власну бібліотеку, – каже один з організаторів, письменник та блогер Василь Карп’юк. – Зокрема, в його рамках презентуємо документальну книгу Сергія Трохима “1986. Чорнобильські хроніки”.

Це фото кінця 1930-х, коли Станиславів входив до складу Польщі. Бачимо цілком цивілізоване місто — сучасна архітектура, перехожі у модному одязі, широка асфальтована вулиця, якою їздять автівки та… ведуть корову. Просто за сто метрів вниз по вулиці Бельведерський розкинувся приватний сектор, де тримали худобу.

Маємо приклад чи то помилки, чи то фальсифікації. Близько 1908 року видавництво «S.D.M.» випустило поштівку, підписану як «вулиця Карпінського». За Австрії так називалась початкова частина Галицької — від Ринку до перехрестя з Бельведерською

Після смерті Богдана Хмельницького 1657 р. “гібридна війна” проти України стала ще більш цілеспрямованою. Сумніву було піддано легітимність його наступників (сина Юрія, а потім й Івана Виговського), визнання яких ставилося в залежність від їхньої поступливості в питанні запровадження воєводського управління. Навколо цього розгорнулася масштабна інформаційно-пропагандистська кампанія.

Івано-Франківськ, Станиславів раніше постійно перебував під чиєюсь окупацією — польською, австрійською, німецькою, совіцькою. А в часи Першої світової місто певний час входило до складу російської імперії. Детально про цей період довідаємося зі спогадів ректора Станиславівської семінарії отця Єремії Ломницького.

Цю поштівку надрукував станиславівський видавець Шраєр у 1903 році. Тут бачимо перехрестя вулиць Ґолуховського і Собеського (Чорновола і Січових Стрільців), куди органічно вписалася двоповерхова кам’яниця із наріжною вежею. Будинок гарний, ракурс вдалий, а ще ця поштівка рідкісна та є окрасою будь-якої філокартичної колекції.

На першому поверсі наріжного будинку Січових Стрільців/Бачинського за радянщини був популярний фотомагазин «Об’єктив». А до того там розміщувався не менш популярний салон «Меблі». Над входом висіла велика неонова вивіска, що яскраво світилася ввечері. Однак вона привертала увагу не лише потенційних покупців.