На жаль, кожному водієві, який активно їздить знедоленими напрямками України (це їх Укравтодор чомусь називає автошляхами), рано чи пізно доводиться міняти амортизатори. Ринок нині насичений. Але як розібратись і вибрати саме те, що треба?
Насамперед треба впевнитись, що ваші амортизатори (стійки) таки «вмерли».
Один із найпростіших способів перевірки – розгойдування. Суть полягає в гойданні автомобіля по черзі з кожного боку. І тут є два варіанти перевірки.
У першому водій після одиничного натискання на своє авто спостерігає за кузовом. Якщо він повертається у вихідне положення повільно, то амортизатори справні. Якщо ж кузов різко вистрілює вгору без затримки – тоді йой.
Другий варіант передбачає доволі інтенсивне розгойдування автомобіля. Якщо амортизатори в нормі, то після завершення тої «гойдалки» кузов зупиняється вже на першому-другому інерційному хитанні. Відповідно – що гірше стан амортизаторів, то довше загасають коливання.
Візуальна перевірка чи температурна (принцип роботи будь-яких гідравлічних амортизаторів ґрунтується на перетворенні коливальної енергії в теплову – чим тепліший амортизатор, тим ефективніше він працює) – складніша в рази…
Як правило, види амортизаторів розрізняють, враховуючи принцип їх наповнення. За наповненням вони діляться на масляні, газові та змішані (газо-масляні). Різниця між масляними і газо-масляними полягає в налаштуванні клапанних механізмів. Масляні амортизатори десь на 30 % м’якші, комфортніші та універсальніші. Натомість їх не рекомендують використовувати на поганих дорогах, а також при швидкісній їзді – зростає ймовірність того, що масло «закипить», а стійка «задеревеніє».
На якісному асфальті, високих швидкостях та ще й з різкими маневрами масляні відчутно поступаються газовим амортизаторам – у чіпкості. Ті вважаються найбільш жорсткими, однак саме вони здатні забезпечити автомобілю хорошу стійкість на дорогах будь-якої якості. Мінус – зазвичай при їх застосуванні є значне навантаження на ходову, більше ударів по кузову, тож про комфорт можна забути.
Газо-масляний тип, тобто змішаний, є не менш змішаним і за відчуттями. Масло там не має «кипіти», бо, крім нього, застосовується і рідкий азот. Такі амортизатори добре підходять для українських шляхів, витримують більші навантаження, непогано тримають дорогу. Вартість – вища за масляні, термін служби – значно більший.
Безумовно, тип амортизатора в оригіналі – це вибір автовиробника. При заміні ви можете вибрати будь-який інший, який подобається вам і вашому гаманцю, а ще відповідає умовам експлуатації автомобіля. Але зверніть увагу – якщо підвіска з конвеєра налагоджена на твердий режим (з газо-масляними амортизаторами), то масляні вже шукати не варто. В асортименті виробників для кожної моделі авто передбачений або амортизатор аналогічний оригіналу, або твердіший.
Цінуєте комфорт – беріть аналог оригіналу. Ну а якщо ви поціновувач високих швидкостей і прагнете поліпшити керованість і стійкість авто – купуйте амортизатор «твердої» серії.
Може, звучить трохи банально, але тут краще не економити. Дешево й сердито купити не вийде. Дешевші доведеться частіше міняти, а безпеку взагалі грошима не виміряти…
Отже, якщо відчуваєте зайве розгойдування, слабку курсову стійкість, збільшився гальмівний шлях – не баріться, не скупіться – треба міняти амортизатори.
